Одіссея. Гомер

дерев він зрубав, обчистив сокирою віття,

      ²⁴⁵ Гладко усе обтесавши, бруси по шнуру обрівняв він.

      Свердел тим часом принесла Каліпсо, в богинях пресвітла,

      Балки усі просвердлив ним і злагодив він їх докупи:

      Шворнями їх позбивав та ще й закріпив їх скобами.

      Розміру саме такого, яким досвідчений тесля

      ²⁵⁰ Вшир та уздовж окреслює суден вантажних основу, —

      Саме таким і зробив Одіссей той пліт свій завбільшки.

      Палубу зверху уклав він, рядами з боків приладнавши,

      Густо підпори і дошки великі на них настеливши.

      Щоглу поставив і рею на ній прикріпив для вітрила,

      ²⁵⁵ Потім стерно приладнав, щоб плотом тим зручніш керувати.

      Огородив його далі він віттям вербовим навколо,

      Щоб захищатись од хвиль, і гілля ще наклав для баласту.

      Німфа внесла для вітрил полотна, у богинях пресвітла.

      Взявся й за цю він роботу і добре упорався з нею.

      ²⁶⁰ Линви до рей прив’язав, а до низу – канати й кодоли,

      Й пліт свій підоймою врешті спустив він у море священне.

      День аж четвертий минув, поки всю докінчив він роботу.

      П’ятого дня відпустила його богосвітла Каліпсо,

      В шати пахучі вдягнувши й скупавши його на дорогу.

      ²⁶⁵ Mix йому з гарним вином у запас положила богиня,

      Другий – з водою міх величезний, із їжею – третій

      Шкурятяник, а в ньому ще й ласощів різних багато.

      Теплий вітрець попутний услід йому німфа послала,

      Й радісно вітру віддав паруси Одіссей богосвітлий.

      ²⁷⁰ Сів за стерно він і зразу ж плотом заходивсь керувати

      Вправно, і сон дрімотний йому не спадав на повіки, —

      Він у Плеяди вдивлявся, у пізній захід Волопаса

      Та у Ведмедицю, – інші ще Возом її називають.

      Крутиться Віз той на місці й лише вигляда Оріона,

      ²⁷⁵ Тільки один до купань в Океані-ріці не причетний.

      Отже, Каліпсо йому наказала, в богинях пресвітла,

      Віз той ліворуч од себе, прямуючи морем, лишати.

      Плив уже днів він сімнадцять, широким прямуючи морем.

      На вісімнадцятий день показалися гори тінисті

      ²⁸⁰ Краю феаків, і зовсім туди вже було недалеко, —

      В морі туманнім, як щит бойовий, їх земля виглядала.

      Від ефіопів вертався тим часом землі потрясатель, —

      Він ще від пагір Солімських здаля Одіссея побачив,

      Як той по морю пливе, і розгнівався серцем ще дужче;

      ²⁸⁵ Грізно мотнув головою і так сам до себе промовив:

      «Лишенько! Мабуть, щось інше уже ухвалили безсмертні

      Про Одіссея за час, поки був я в землі ефіопській.

      Ось він вже близько країни феаків, де вирватись має

      З зашморгу лиха й нещасть, що його настигають невпинно.

      ²⁹⁰ Ні, ще немало, кажу, йому горя належить набратись!»

      Мовивши це, він хмари зігнав і, у руки тризубець

      Свій ухопивши, море розбурхав, вітрів усіх буйні

      Подуви враз розбудив і чорними хмарами землю

      Й море усе оповив, – ніч темна із