Название | Код да Вінчі |
---|---|
Автор произведения | Ден Браун |
Жанр | Триллеры |
Серия | Роберт Лэнгдон |
Издательство | Триллеры |
Год выпуска | 2003 |
isbn | 978-617-12-3899-2, 978-617-12-3900-5, 978-617-12-3397-3, 978-1-5247-1582-3 |
Ну, а прямо на схід крізь Арку Ленґдон тепер міг бачити палац доби Ренесансу, який є найвідомішим у світі музеєм мистецтв.
Це Лувр.
Споруджений у формі величезної підкови, Лувр є найдовшою будівлею Європи, довшою за Ейфелеву вежу, якщо ту покласти на землю. Ця будівля велично здіймається на тлі паризького неба, її площа між крилами сягає мільйона квадратних футів. Ленґдон пам’ятає, як колись обійшов Лувр по периметру – то була дивовижна прогулянка довжиною в три милі.
За оцінками фахівців, знадобиться п’ять тижнів, щоб належним чином оглянути 65 300 мистецьких об’єктів у цій будівлі, але більшість туристів віддає перевагу скороченому огляду, який Ленґдон назвав «Полегшеним Лувром». Це спринтерська пробіжка музеєм із зупинками біля трьох найславетніших експонатів: Мони Лізи, мармурової Венери Мілоської та крилатої Ніки, богині Перемоги.
Водій витяг рацію і швидко заговорив французькою:
– Monsieur Langdon est arrivé. Deux minutes[9]. – Він обернувся до Ленґдона: – Капітан чекатиме на вас біля головного входу. – І він погнав «Сітроен» швидше по краю дороги.
Піраміда.
Вхід – неомодерна скляна піраміда висотою сімдесят один фут, спроектована Пеєм, американським архітектором китайського походження, – став не менш славетний, ніж сам музей, хоча й було багато різних думок.
– Вам подобається наша піраміда? – спитав агент.
Ленґдон нахмурився. Він знав, що то було провокаційне питання. Якщо подобається, можна показати відсутність смаку, якщо ні – виявиш неповагу до Франції.
– Міттеран був відважною людиною, – відповів він, щоб не виявити себе ні тим, ні тим.
Покійний президент Франції, який збудував цю піраміду, як говорили, страждав від «комплексу Фараона» і тому забудував Париж єгипетськими обелісками та іншими артефактами.
– Як звуть капітана? – спитав Ленґдон, міняючи тему.
– Безу Фаш, – відповів водій. – Ми звемо його le Taureau[10].
Ленґдон обернувся до водія.
– Тобто Бик?
Водій підняв брови.
– Ваша французька краща, ніж можна подумати відразу, мсьє Ленґдон.
«Моя французька жахлива, – подумав Ленґдон, – однак знання назв знаків зодіаку досить непогане. Астрологія має ту саму мову в усьому світі, і Taurus – то завжди Бик».
Агент припаркувався і вказав Ленґдону на вхід до піраміди між двома фонтанами – масивні обертові двері.
– Мені наказано залишити вас тут. У мене тепер інші справи. Хай вам щастить, мсьє.
Ленґдон озирнувся й виліз із машини, яка вмить від’їхала, а він рушив до входу. Простяг руку, щоб штовхнути скляні двері, аж тут із темряви знизу гвинтовими сходами піднявся чоловік. Він був чорнявий, кремезний, мав широкі плечі й могутні короткі ноги. Він запросив Ленґдона увійти.
– Я Безу Фаш, – сказав він Ленґдону, коли той увійшов у двері, – капітан Судової поліції.
Його утробний голос рокотав, як шторм, що наближається.
Ленґдон простяг
9
Мсьє Ленґдон зараз прийде. Буде у вас за кілька хвилин (
10
Тілець (