Ловець снів. Стівен Кінг

але він пам’ятає, хто такий, із ким був і подібне лайно. Але яке він видав! Як у трубу перднув. А сморід! На ефір схоже.

      – Так, – підхопив Джонсі. – А я весь час думав про рідини для пуску мотора. Від діабетиків починає пахнути під кінець, я читав про це, здається, в якомусь детективі.

      – Пахне пусковою рідиною?

      – Не пам’ятаю.

      Якийсь час вони стояли, дивлячись один на одного і прислухаючись до вітру. Джонсі подумав, чи не розповісти Боброві про блискавку, яку чоловік нібито бачив, але навіщо? І без того достатньо.

      – Я думав, його знудить, коли він так нахилився вперед, – сказав Бобер. – Ти помітив?

      Джонсі кивнув.

      – І в нього поганий вигляд. Дуже поганий.

      – Так.

      Бобер зітхнув, кинув зубочистку у відро для сміття й подивився у вікно, за яким сніг валив іще густіше і швидше, ніж раніше. Потім провів пальцями по волоссю.

      – Дідько, як би мені хотілося, щоб Генрі й Піт зараз були тут. Особливо Генрі.

      – Бобре, Генрі – психіатр.

      – Знаю. Але іншого лікаря в нас однаково немає… А мені здається, цьому мужикові потрібен лікар.

      Генрі дійсно був лікарем – інакше він не отримав би диплома психоаналітика, – але він ніколи не займався нічим, окрім психіатрії, наскільки було відомо Джонсі. Однак він розумів, про що говорить Бобер.

      – Гадаєш, вони ще зможуть повернутися?

      Бобер зітхнув.

      – Півгодини тому я був у цьому впевнений, але починається серйозна буря. – Він кинув на Джонсі похмурий погляд. У цьому погляді мало що нагадувало безтурботного веселуна Бобра Кларендона. – Сподіваюся, зможуть, – додав він.

      Розділ 3

      «Скаут» Генрі

1

      Вдивляючись у світло фар «скаута», що губилося в густій сніговій завісі, яка перетворила Просіку на справжній тунель, Генрі думав про те, як прорватися до «Діри в стіні».

      Звичайно, можна було вдатися до «виходу Гемінґвея» – навчаючись у Гарварді, він написав курсову з такою назвою – «Вихід Гемінґвея», – отже, цілком імовірно, що він думав про це вже тоді, по-особистому, звісно, а не як про виконання чергового нецікавого завдання.

      «Вихід Гемінґвея» передбачає наявність рушниці, а в Генрі тепер рушниця була… Хоча, звичайно, він не робив би цього тут, поруч із іншими. Їхня четвірка провела чимало славних днів у «Дірі», і було б несправедливо робити це тут. Такий учинок спаплюжив би це місце в очах Піта і Джонсі… В очах Бобра теж, можливо, навіть більше, ніж для інших, а так не годиться. І все ж це станеться, вже скоро, він відчував це, так само як відчувають бажання чхнути. Кумедне порівняння: закінчення життя і чих, – але, ймовірно, все до цього і зведеться. Яке-небудь апчхи, і привіт, темряво, моя стара подруго.

      Застосовуючи «вихід Гемінґвея», потрібно зняти з однієї ноги взуття і шкарпетку, вперти рушницю прикладом у підлогу і вставити дуло собі в рот. Великий палець ноги розташовується на спусковому гачку. «Не забути, – подумав Генрі, вирівнюючи „скаут“, який хитався на свіжому снігу, але все