Сповідь відьом. Тінь ночі. Дебора Гаркнесс

Читать онлайн.
Название Сповідь відьом. Тінь ночі
Автор произведения Дебора Гаркнесс
Жанр Зарубежная образовательная литература
Серия
Издательство Зарубежная образовательная литература
Год выпуска 2012
isbn 978-966-14-5129-1



Скачать книгу

й приведи їх сюди, – наказав йому Метью. А потім повернувся до мене. – Говоритиму я, добре? Не відповідай на їхні запитання, допоки я не скажу. Бо, – продовжив він різкою скоромовкою, – ми не можемо дозволити, щоб сьогодні тут сталося щось екстраординарне… як тоді, коли сюди приходила вдовиця Бітон. У тебе й досі в голові паморочиться? Може, підеш полежиш?

      – Цікаво. Мені дуже цікаво, – відповіла я, стискаючи кулаки. – Не турбуйся за мою магію й за моє здоров’я. Краще потурбуйся підрахувати, скільки годин тобі доведеться відповідати на мої запитання, коли священик та його поплічники підуть геть. А якщо ти знову спробуєш ухилитися від відповіді під приводом того, що мені, мовляв, не слід про це знати, то я тебе розкатаю по підлозі, як млинець.

      – О, бачу, що ти почуваєшся пречудово, – іронічно скривив губи Метью. А потім цьомкнув у лоба. – Я кохаю тебе, моя левице.

      – Краще прибережи свої вияви любові на пізніше і дай тітоньці можливість зібратися з духом, – порадив Гелоуглас.

      – Чому кожен вважає, ніби має право давати поради, як мені слід поводитися з власною дружиною? – скипів Метью. У його непорушному самовладанні почали з’являтися тріщинки.

      – Та хтозна чому, – відповів Гелоуглас примирливим тоном. – Може, тому, що вона нагадує мені бабусю. Ми даємо Філіпу поради вранці, вдень і увечері стосовно того, як втримати її в узді. Та він все одно не слухає.

      Чоловіки розосередилися по кімнаті. Позірна довільність їхнього розташування насправді утворила щось на кшталт людського тунелю – широкого біля входу до кімнати і вужчого біля каміна, де сиділи ми з Метью. Поки Джордж та Кіт перші вітатимуть Божого чоловіка та його напарників, Волтер принесе замість гральних костей та манускрипту «Доктора Фауста» примірник «Історії» Геродота. Хоча то й була не Біблія, Рейлі запевнив нас, що вона надасть обстановці належної серйозності та солідності. Кіт почав було протестувати проти такої заміни, але в ту мить почулися кроки й голоси.

      П’єр увів до кімнати трьох чоловіків. Один із них так сильно нагадував отого худорлявого молодика, який знімав мірку для моїх черевиків, що я відразу збагнула: то – його батько, Джозеф Бідвел. Почувши, як за ним грюкнули двері, він перелякано сіпнувся й озирнувся. Коли ж його мутні очі знову глянули уперед і побачили перед собою численне зібрання, яке чекало на їхню депутацію, він підстрибнув іще раз. Волтер, займаючи стратегічно важливу позицію посередині кімнати разом із Хенкоком та Генрі, проігнорував нервового чоботаря і кинув презирливий погляд на чоловіка в брудній рясі.

      – Що привело вас сюди в такий вечір, пане Денфорт? – суворо спитав Рейлі.

      – Моє шанування серу Волтеру, – сказав Денфорт і поклонився, а потім зняв з голови шапку й став знервовано крутити її у руках. У цю мить він помітив графа Нортумберлендського. – Здрастуйте, мій володарю! Я й не знав, що ви досі поміж нас.

      – Ви чогось хотіли? – з підкресленою чемністю поцікавився Метью. Він так і лишився сидіти, розслаблено випроставши ноги.

      – Моє