Коли звірі розмовляли: Українські народні казки про тварин. Сборник

мене лиска

      На лисому хвості

      По липовому мості,

      З гірки на долинку

      Та й у свою хатинку!

      Кіт та кріт почули, прибігли та й одняли курочку:

      – Ми ж тобі казали, щоб ти не виглядала, а ти не послухала нас! Так дивись, не виглядай же! Ми тепер підем далеко і не почуєм, як ти нас кликатимеш.

      На другий день кіт та кріт пішли, а лисичка знов прибігла, сіла під віконце та й:

      – Курочко, курочко,

      Масляна головочко,

      Одсунь віконечко

      Та глянь на сонечко:

      Он бояри йдуть —

      В красному, в зеленому,

      голубому

      Та й на конику вороному.

      А курочка притаїлася та й мовчить. Тоді лисичка каже:

      – О, яка ж бо ти, курочко, спесива!.. Уже розсердилась… Я тільки пожартувала.

      Курочка виглянула, а та хап її за голівку та й понесла у свою хатку. А курочка дорогою співає:

      – Коте, коте, і ти, кроте!

      Несе мене лиска

      На лисому хвості

      По липовому мості,

      З гірки на долинку

      Та й в свою хатинку!

      Кіт і кріт почули, прибігли і одняли курочку:

      – Ми ж тобі казали, щоб ти не одчиняла віконця! Тепер ми підем ще далі, так хоч як будеш звати – не почуєм.

      На третій день вони пішли на заробітки, а лисичка зараз і прибігла, сіла під віконце:

      – Курочко, курочко,

      Масляна головочко,

      Одсунь віконечко

      Та глянь на сонечко:

      Он бояри йдуть —

      В красному, в зеленому,

      голубому

      Та й на конику вороному.

      Курочка мовчить. Вона тоді вдруге заспівала та й каже:

      – О, курочко, яка ж ти сердита! Я тільки пожартувала з тобою, а ти і розсердилася!.. Я зовсім не хотіла тебе їсти! Тепер тебе не буду й зачіпать…

      Курочка виглянула, а вона її хап за голівку та й понесла у свою хатинку. Курочка дорогою і співає:

      – Коте, коте, і ти, кроте!

      Несе мене лиска

      На лисому хвості

      По липовому мості,

      З гірки на долинку

      Та й у свою хатинку!

      Не чуть. Вона вдруге заспівала:

      – Коте, коте, і ти, кроте!

      Несе мене лиска

      На лисому хвості

      По липовому мості,

      З гірки на долинку

      Та й у свою хатинку!

      Не чуть. Вона втрете заспівала:

      – Коте, коте, і ти, кроте!

      Несе мене лиска

      На лисому хвості

      По липовому мості,

      З гірки на долинку

      Та й у свою хатинку!

      Не чуть.

      Лисичка принесла її додому та й заставила своїх дочок піч топить та воду гріть, а курочку посадила на пічку.

      Кіт та кріт прийшли додому – аж курочки нема, лисичка вкрала. Вони пішли в ліс, зробили скрипочку і дудочку, пошили шкіряний мішок та й пішли на лисиччин двір, сіли та грають:

      – Ду-ду, ду-ду в дудочку,

      Скрипу, скрипу в скрипочку!

      А в лисички новий двір,

      Чотири дочки на вибір,

      П’ята вона, вийди сюда!

      А