Глосарій юридичної термінології (українсько-англійський). Тетяна Мартін

plead guilty, not guilty or no contest. Pleading guilty means you admit the charges, you have no defense for your actions, and the court can levy punishment against you. Pleading no contest or nolo contendere means you admit no guilt for the crime, but the court can determine the punishment.

      Виклик до суду. Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, фахівці та перекладачі сповіщаються або викликаються до суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення, судовою повісткою з повідомленням про вручення, телефонограмою або телеграмою, факсом або через інші засоби зв'язку та доставки, що забезпечують фіксування судового сповіщення або виклику та його вручення адресату.

      A citation is a written order by a judge (or a police officer) commanding a person to appear in court for a particular purpose. It can also refer to legal authority, like a case or a statute.

      Виключне правило – правило про неприйняття доказів в суді, отриманих незаконним шляхом.

      The exclusionary rule is a court-created doctrine holding that evidence obtained by an unconstitutional search or seizure cannot be used at the trial of a defendant.

      Виконавець – особа, призначена у заповіті померлого для виконання умов заповіту; індивідуальний представник майна.

      An executor is a person nominated in a decedent's will to carry out the terms of the will; a personal representative of an estate. Generally, this term is used whether the executor is male or female.

      Виконавець злочину першого ступеня – особа, яка вчиняє злочин сама або за допомогою іншої особи.

      A principal in the first degree is one who actually commits a felony.

      Виконавець злочину другого ступеня – той, хто не скоював злочину, але був присутній, допомагаючи і підбурюючи іншого до скоєння тяжкого злочину.

      A principal in the second degree is one who did not commit the crime but was present, aiding and abetting another in the commission of a felony.

      Виконавець, який виконує обов'язки виконавця без повноважень. Особа, яка розпоряджається майном померлого без належних повноважень, називається виконавцем. Дії такої особи можуть бути згодом затверджені законними виконавцями або адміністраторами, якщо ці дії не суперечать основним положенням заповіту померлого або права спадкоємців згідно із законом.

      An executor de son tort is a person who performs the duties of an executor without authority.

      Виконавиця жінка, призначена в заповіті померлого для виконання умов заповіту; особистий представник майна.

      Executrix is a female nominated in a decedent's will to carry out the terms of the will; a personal representative of an estate.

      Виконавча влада – гілка влади, яку очолює президент Сполучених Штатів. До нього входить кабінет міністрів, які є виконавчими департаментами уряду, які призначаються президентом.

      The executive branch is the branch of government headed by the president of the United States. It includes the cabinet, which are the executive departments appointed by the president.

      Виконання всіх істотних умов договору – доктрина, що дозволяє договірній стороні подати до суду на іншу сторону за порушення, навіть якщо під час виконання контракту першою стороною було допущено незначні упущення чи відхилення.

      Substantial performance is a doctrine allowing a contracting party to sue the other party for breach, even though slight omissions or deviations were made in the first party’s contract performance.

      Виконання контракту включає – виконання обов'язків; виконання зобов'язань; наявність всіх необхідних ліцензій, сертифікатів та дозволів державних органів, які потрібні для виконання робіт за цим договором.

      Performance means fulfilling a contract by doing what is agreed to under the contract's terms.

      Викуп: 1. щось оплачене або необхідне за свободу захопленої людини. 2. акт звільнення з полону, заплативши певну ціну.

      Ransom      Ransom is:1. Something paid or demanded the freedom of a captured person. 2. The act of freeing from captivity by paying a price.

      Викупляти – звільняти від заставного обтяження (майно); погашати (облігацію); викуповувати (закладене майно).

      Redeem means to release from a lien (property), repay (a bond), or redeem (pledged property).

      Викрадення людей – це примусове, протиправне заволодіння особою