Забути неможливо зберегти. Тимур Литовченко

Зараз, зараз я тебе, паразита, вирахую, – пообіцяв Араміс. Пальці «мушкетера» знов забігали по клавіатурі, на екрані виникла якась база даних, і наступної миті геній технічних наук повідомив з переможним виглядом:

      – Номер другий, як і очікувалося.

      Атос і д’Артаньян одностайно зітхнули, Портос похвалив спільницю:

      – Молодчина, хвацько ти їх нажухала!

      Олегу вже достатньо набридли всі ці загадки, і він ризикнув нагадати про себе делікатним запитанням:

      – А можна мені нарешті довідатися, про що йдеться?

      – Одну хвилинку, – буркнув Араміс, не дивлячись простягнув до д’Артаньян долоню й наказав: – Давай-но сюди.

      Блондинка зняла й простягнула «мушкетерові» сонцезахисні окуляри, з нагоди сутінкового часу доби підняті з перенісся на тім’я. На подив Олега, геній технічних наук вправно сколупнув розташовану на правій дужці непримітну заглушку і вставив в отвір, що відкрився, тоненький роз’єм, схожий на той, яким приєднують порт фотоапарата до USB-виходу комп’ютера.

      – То це ж… – почав він, однак Араміс не дав йому докінчити:

      – Ви цілком вірно здогадалися, ніякі це не сонцезахисні окуляри, а прихована камера.

      – І що, таке існує?!

      – Як бачите, – мугикнула д’Артаньян.

      – І досить непогано працює, особливо з подачі нашого генія, – Портос поплескав Араміса по плечу й додав: – Щоправда, коштує така дурня недешево, роздобути її нелегко, але заради благої справи можна й постаратися. Окрім того, використання такої штуки підпадає під 359-ту статтю Кримінального кодексу України – а це від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів зарплати, або чотири роки за ґратами.

      – А не боязно?…

      – Загриміти можна навіть за «маячки». А основний принцип вам уже пояснили: з вовками жити – по-вовчому вити.

      Тим часом кандидат наук запустив копіювання відеофайлу з пам’яті окулярів в одну з тек на жорсткому диску, озирнувся й пояснив журналісту:

      – Якщо коротенько, то відбулося наступне. Наша хоробра пані д’Артаньян тільки-но зустрілася з одною мерзотницею, яку ми всі побачимо зараз о-о-он там…

      І «мушкетер» зробив красномовний жест у бік монітора.

      – Мерзотниця, про яку я сказав, зустрілася з таким самим мерзотником і передала йому одну штучку, у якій був захований крихітний маячок. Відстеживши завдяки цьому маршрут пересування мерзотника, я зміг ідентифікувати його за обраним маршрутом. Дуже навіть просто.

      – А хіба не могло відбутися такого, що обидва вони переміщувалися разом? – про всяк випадок запитав Олег.

      – Виключено! – заперечив Атос. – Мерзенні особи мають ту особливість, що мерзенності свої воліють робити нарізно.

      – Подібні заряди взаємно відштовхуються, – кивнув Араміс. – Зробивши мерзенну справу, мерзенна особа воліє залишитися на самоті. У всякому разі, піти подалі від інших мерзотників. Втім, навіть якби вони залишилися разом… що малоймовірно, але припустимо!.. Отож, навіть у цьому випадку ми б точно знали, хто з ким поїхав.

      – Загалом-то