Ось я. Джонатан Сафран Фоєр

багатим і казати усе, що хочу, коли відчуваю в тому потребу. Також моїм дідусеві та бабці, Аллену та Леї Зельман, що живуть у Флориді та про чий життєвий стан я здогадуюся лише завдяки чекам на Хануку та іменини, сума яких не змінювалася з огляду на зростання цін від мого народження. Хочу подякувати братам, Бенджі та Максу, за те, що беруть на себе більшу частину батьківської уваги. Не уявляю, як я витримав би, якби мені довелося нести нерозділений тягар їхньої любові. А ще коли мене знудило на Бенджі в літаку, він сказав: «Я знаю, як це гидко блювати». А Макс колись запропонував здати за мене кров на аналіз. І це підводить мене до батьків, Джейкоба та Джуліїї Блох. Правда в тому, що я не хотів бат-міцву. Жодною своєю часткою, анітрохи. Не вистачить усіх ощадних облігацій світу. Ми розмовляли про це неодноразово, так, ніби моя думка має значення. Усе це спектакль, спектакль, що запускає інший спектакль, що сам є лише сходинкою до спектаклю під назвою «Моє єврейське буття», який, варто зазначити, без них гарантовано не відбувся б. Я не звинувачую їх за те, ким вони є. Але я звинувачую їх, бо вони звинувачують мене за те, ким є я. Ну, досить уже подяк. Отже, мій розділ із Тори – «Ваера». Це одна з найбільш відомих і опановуваних частин Тори. Мені казали, що зачитати її – велика честь. Зважаючи на повну відсутність у мене інтересу до Тори, краще було б віддати її якомусь хлопчиськові, якому юдейство не до сраки, якщо такі взагалі існують, а мені дати якийсь блювотний розділ про правила для прокажених під час менструації. Думаю, смішно всім. І ще одне: сторінки з перекладом цього шматка хтось безсовісно видер. Добре, що євреї вірять лише в колективне покарання. Отже… Боже випробування Авраама описане так: «І сталося після цих випадків, що Бог випробовував Авраама. І сказав Він до нього: “Аврааме!” А той відказав: “Ось я!”» Більшість вважає, що випробування полягало в наступному: Бог просить Авраама принести в жертву його сина, Ісаака. Але, на мою думку, може бути інше трактування: Він випробовував Авраама, звертаючись до нього. Авраам не відповів: «Що тобі треба?», не промовив: «Так?» Він відказав ствердно: «Ось я». Чого б не хотів Господь, Авраам був повністю відданий Йому, без умов, сумнівів або потреби пояснювати. Це слово – hineni – ось я – виринає ще двічі у розділі. Коли Авраам веде Ісаака на гору Морію, останній розуміє, що вони роблять і який капець трапиться потім. Він знає, що його принесуть у жертву, як і всі діти розуміють, коли подібне має статися. Там ідеться: «І сказав Ісаак до Авраама, свого батька: “Батьку мій!” А той відказав: “Ось я, сину мій!” І промовив Ісаак: “Ось вогонь і дрова, а де ж ягня на цілопалення?” І відказав Авраам: “Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій!” Ісаак не каже: “Батьку!”, він каже: “Батьку мій!”» Авраам – батько єврейського народу, але він також і його власний батько. І Авраам не питає: «Що тобі треба?», він мовить: «Ось я». Коли Бог питає Авраама, останній повністю відданий Богу. Коли Ісаак питає Авраама, останній повністю відданий своєму синові. Але як таке може бути? Господь просить Авраама вбити Ісаака, а син просить батька захистити його. Як може Авраам зробити дві діаметрально протилежні речі одночасно? Hineni ще один раз використовується в оповіді