Infernale. Пекельний сеанс. Джонатан Скарітон

до Парижа. Секюлера в ньому не було. Більше його ніколи не бачили, ні живим, ні мертвим. Поліція обшукала місцевість між Діжоном і Парижем. Досі жодного сліду винахідника чи його особистих речей не знайдено, як немає і пояснень його зникнення. Усе, що збереглося, це дві кінокамери і три фрагменти плівки з його майстерні в Единбурзі.

      Вітмен перевів погляд з екрана комп’ютера на CD-ROM у теці Вальдано. Вклавши його в дисковод ноутбука, він виявив, що Вальдано додав MPEG-файли з уцілілими записами Секюлера. Він переглянув їх один за одним, а тоді набрав:

      Уцілілі твори

      Сцена в садах на Принцес-стрит

      Адольф Секюлер, Джозеф і Сара Вітлі та Гаррієт Гартлі в садах на Принцес-стрит роблять щось на кшталт імпровізованого «паровозика», танцюють і сміються. Сара Вітлі йде задом наперед, фалди пальта Джозефа Вітлі розвіваються.

      Зауваження: Сара Вітлі, теща Оґюстена Секюлера, померла у віці 72 років, за десять днів після того, як був відзнятий цей епізод.

      Знято зі швидкістю 12 кадрів на секунду 14 жовтня 1888 р.

      Джерела:

      Королівський Единбурзький музей, 52 кадри, хронометраж 2,11 секунди за швидкості 24,64 кадра на секунду.

      Національний музей Лондона, 20 кадрів, хронометраж 1,66 секунди за швидкості 12,00 кадрів на секунду.

      Рух транспорту через Південний міст

      Рух транспорту вздовж дороги – легко впізнати единбурзький Південний міст. Візки, запряжені кіньми. По-діловому вдягнені пішоходи в циліндрах йдуть по вулиці. Чоловік з бородою курить люльку, зупинившись на мосту і дивлячись у камеру.

      Відзнято зі швидкістю 12-20 кадрів на секунду.

      Джерела:

      Королівський Единбурзький музей, 65 кадрів, хронометраж 2,76 секунди за швидкості 23,50 кадра на секунду.

      Людина, що виходить з-за рогу

      Бородатий робітник у спецівці проходить повз будівлю фабричного типу.

      Непідтверджене джерело робить висновок, що цей епізод був записаний 16-об’єктивною камерою. Те саме джерело стверджує, що Секюлер надсилав колодієві зразки своїй дружині. Вони зображують «зміну поз французького робітника в національній сорочці, знято на авеню Трюден».

      Джерела:

      Королівський Единбурзький музей, 14 кадрів.

      Музеї Единбурга і Лондона не відновили й не відредагували його з причини низької якості зображень. Аматорське оновлення матеріалу виконали підручні Вальдано.

      Акордеоніст

      Адольф Секюлер грає на гармоніці біля сходів свого будинку, рухаючи ногами в такт музиці.

      Джерела:

      Королівський Единбурзький музей, 20 кадрів. Невідновлений і невідредагований, як сказано вище.

      Вітмен припинив друкувати й повернувся до «Руху транспорту через Південний міст». Він додав:

      «Людиною, що йде через міст, може бути Карлайл Істроу, друг родини Секюлерів».

      Вітмен відірвав погляд від екрана. Зняв окуляри й потер очі. Темрява ночі прокралася до квартири, розбавлена