Норма. Софі Оксанен

останній клієнт буде о дев’ятій вечора, а перший – вже о шостій ранку. Вона не впорається у весільний сезон без допомоги.

      Алла продовжувала вивчати книгу, наче читала Біблію. Для Ламберта торгівельний оборот перукарні був дрімучим лісом, а відстеження доходів викликало чистісіньку паморозь. Вони не були постачальниками щастя для покупців, як Маріон, хоча вона ніколи не знайде у свою перукарню достойну заміну Аніти, навіть якщо приведе професіонала. Ніхто не міг заспокоювати знервованих через власне волосся жінок настільки добре, як покійна співробітниця. Вона була вродженою перукаркою і відчувала те, про що інші не хотіли навіть говорити. Хоча Маріон дуже боялася, що у перший же робочий день Аніти на поверхню спливе Хелена та минуле, або пролунає розповідь про те, як через тридцять років доля знову звела їх разом, але цього не сталося. Коли Аніта ступила через поріг «Туккатайка» в перший раз, вона не викрикнула, як сильно Маріон нагадує власну матір, і не почала її докоряти, що та ніколи не провідує Хелену.

      До грудей Маріон на секунду закрався сум. Тільки Аніта розуміла її. Алла клацала імена книги замовлень нігтем, поклавши її на коліна.

      – Скільки у нас ще українців у запасі?

      – На тиждень. На два, якщо їх з росіянами перемішати.

      Алла зітхнула і поглянула на свій телефон, котрий знову беззвучно блимав. Вона зробила так, щоб Маріон точно побачила, хто намагався до неї додзвонитися. Це знову був японець. Алла опустила трубку на коліна і чимось прикрила. Можливо, вона хотіла підкреслити те, що з найважливішими клієнтами не буде говорити у її присутності. Або таким чином намагалася показати свою владу: вона відповість тоді, коли їй зручно. Навіть японцю.

      – А що ти думала запропонувати клієнтам після цього? Ми говорили з Максом про це. У тебе є тиждень. За цей час тобі потрібно розібрати безлад, який виник з твоєї провини.

      У Маріон з’явилася думка схопити ножиці і штрикнути ними Аллу у голову. Бажання було настільки сильним, що їй прийшлося схопити візок з інструментами і тримати його дуже міцно. Алла говорила про справи клану, а також про те, як зміниться доля Маріон.

      – Макс був набагато діяльнішим за тебе на похоронах. Я навіть не буду питати, як ти збираєшся це виправити, але годинник тікає: «тік-так».

      Алла легенько стукнула свій ролекс – жест, який вона перейняла від свого чоловіка. В очах Маріон запекло. Пилок. Або тому, що смерть Аніти поховала всі її мрії. За день до повернення до Фінляндії вони сиділи в бунгало-барі та замовляли коктейлі під назвою Світ Дрімз[1]. Ними вони пили за майбутнє. Все було ясно. Маріон вирішила тоді, що якось провідає Хелену разом з Анітою.

      Маріон дивилася через вікно на вулицю. Очікуваний день не настане. Автостоянка була порожня. Саме там вона востаннє бачила подругу. Та сиділа в авто: випрямлена спина, погляд вперед, підняте підборіддя. Коли Маріон нарешті наважилася вийти на вулицю, Аніта вже поїхала.

      За десять хвилин до восьмої мама поспішала на метро, хоча їхала в перукарню,

1

З англ. «солодкі мрії».