Таємнича історія Біллі Міллігана. Деніел Кіз

нікого не ґвалтував, – заговорив Артур із крижаним спокоєм. – Я з ним розмовляв. Він скоїв кілька пограбувань, бо був у розпачі через купу несплачених рахунків. Рейджен зізнався, що привласнив гроші тих трьох дівчат у жовтні, але категорично заперечує будь-яку причетність до того, що сталося з жінкою в серпні, як і до зґвалтувань.

      Ґері нахилився вперед, пильно вдивляючись в Артурове обличчя. Адвокат відчував, що його скепсис швидко тане.

      – Але ж докази… – почав він.

      – До дідька докази! Якщо Рейджен запевняє, що чогось не робив, так воно і є. Він не брехатиме. Може, Рейджен і крадій, але він не ґвалтівник.

      – Ти кажеш, що розмовляв із Рейдженом, – промовила Джуді. – А як це у вас відбувається? Вголос чи подумки?

      Артур сплів пальці.

      – Буває по-всякому. Іноді це внутрішній діалог, непомітний для сторонніх. Але коли поруч нікого немає, ми таки говоримо вголос. Гадаю, якби хтось угледів цю картину, то вирішив би, що ми геть з’їхали з глузду.

      Ґері відхилився на спинку стільця, витягнув із кишені хустинку і витер чоло.

      – Хто повірить у цю історію?

      Артур поблажливо всміхнувся.

      – Як я вже сказав, Рейджен ніколи не бреше, як і всі ми. Нас усе життя звинувачують у брехні, тож для нашого гурту стало справою честі ніколи не кривити душею. І байдуже, вірять нам чи ні.

      – Але і правдою ви не поспішаєте ділитися, – зауважила Джуді.

      – А замовчування правди – це та ж брехня, – додав Ґері.

      – Ой, та невже? – промовив Артур, навіть не намагаючись приховати зневажливий тон. – Ви ж адвокат і чудово знаєте, що свідок не зобов’язаний ділитися інформацією, якщо його про це не просять. Ви б і самі насамперед порадили своєму клієнту відповідати на запитання лише «так» або «ні» й не заглиблюватися в подробиці, якщо вони свідчать не на його користь. Поставте будь-кому з нас пряме запитання – і у відповідь почуєте або цілковиту правду, або мовчання. Хоча, звичайно, правду теж можна інтерпретувати по-різному. Англійська мова така багатозначна.

      Ґері задумливо кивнув.

      – Я матиму це на увазі. Та ми відхилилися від теми. Стосовно тієї зброї…

      – Рейджен краще за інших знає, як розгортались події у дні, коли було скоєно ті три злочини. Чому б вам не поговорити з ним?

      – Не тепер, – заперечив Ґері. – Може, іншим разом.

      – Здається мені, що ви боїтеся з ним зустрітися.

      Ґері стрільнув на юнака очима.

      – А хіба ти не цього хотів? Чи ж не тому ти розповідав нам, який цей Рейджен жорстокий і небезпечний?

      – Я не казав, що він жорстокий.

      – А враження склалося саме таке, – мовив Ґері.

      – Як на мене, вам необхідно познайомитися з Рейдженом, – сказав Артур. – Ви самі відімкнули цю скриньку Пандори. Гадаю, тепер ви повинні відчинити її остаточно. Але Рейджен не вийде до вас, якщо ви цього не бажаєте.

      – А він захоче з нами говорити? – запитала Джуді.

      – Питання в тому, чи хочете ви поговорити з ним.

      Ґері усвідомив, що таки побоюється появи Рейджена.

      – Я