Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї. Володимир Лис

то в безвісті пропадає.

      – Весна приходить на молодих подивитися, а старим осінь пуд ноги золотеї монети кидає, та тєжко до них нагинатися.

      – Скільки стежок ни сходив би, а тико їдна тобі ноги поцілує.

      – У кого десять правд у хаті, в того чорт на покуті сидить.

      – Прийде сивий дід, то йому вже не поморгаєш; от він прийшов, а так хочеться гинчим його побачити.

      – Життє як поле: як зореш, так і вродить, що посієш, такий і сніп буде.

      – Сій зерно, а думай, що золото, то й хліб тобі солодким буде.

      – Із двох зол вибереш менше – виросте й покусає.

      – Хай благословляє мати на благословенне, бо од слова доброго зранку до вечора жити хочеться, а од недоброго до ранку ни заснеш.

      – Дослухайся до крику, в ньому тоже слова знаходяться, навіть якщо їх не почуєш.

      – Людина, що вертається з півдороги, як дерево, що раптом рости перестало. Тико що ми знаємо про дерево, чого воно тремтить, бідолашне, за літньої погоди?

      – Сиділо, кажуть, на слові двоє слів, присіло третє, затим четверте, п’яте, а де слів забагацько, тісно їм, падають і розбиваються, а об теї скалки раняться люди.

      – Що забув ізранку – увечері вже згадаєш по-новому, озирнешся й згадане ни побачиш.

      Пелагея-словниця

      Складник із найхарактерніших слів західно-поліського діалекту, які вживала Пелагея Кусько, а також її слова-новотвори.

      Аліганцький – інтелігентний, панський, вельми делікатний, особливий.

      Бабити – приймати пологи, перерізати пуповину.

      Бабниця – повитуха, жінка, що перерізує пуповину.

      Бакунник, бакунщик – той, хто садить (вирощує) тютюн (бакун), завзято палить тютюн («Ото мій Федько вже бакунщик!»).

      Баранець – хлопець із волоссям, що дрібно в’ється.

      Бахур – позашлюбний хлопець.

      Бидло – корови, худоба.

      Блимуха – та, що часто моргає.

      Блізірувати – удавати, задарма пишатися («Що вона з сибе блізірує велику цяцю?»).

      Блутало – той, хто говорить невиразно, заплутано.

      Боцюнець – маленький лелека (бусол, чорногуз).

      Бристальовий – вартісний.

      Бульбовище – поле, з якого зібрали бульбу (картоплю).

      Бурчєк – вічно незадоволений, буркотун.

      Валькуватий – непоспішливий чоловік.

      Ведмеді – ожина.

      Вердзігіль – непосида, вертун, постійно в русі.

      Вирискуха – сварлива жінка.

      Вихур – непосида, швидкий хлопець.

      Воробцюх – горобець.

      Ворожайка, ворожниця – жінка, що вміє ворожити.

      Воропаха – бідний чоловік, жінка, дитина, яких треба пожаліти (близьке до горопахи).

      Ворохба – тривога.

      Ганина – промова з ганьбою когось.

      Ганити – соромити.

      Гвавтоньки – дуже нетерпеливо, поспішно.

      Годзікало – базікало, говорун.

      Голчатниця – сосна, а також маленька сосонка, рясно всипана голками.

      Гомачка