Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї. Володимир Лис

молодичка – сама файна, а яблучко кисле.

      – Ни дивися сизим оком – голубом ни станеш.

      – Допався, як Харитин до паранини [4].

      – Скілько б ни бив кобелу, а кінь ліпше горати ни буде.

      – Той хлопець, як теплий вітер, – приголубить і втече.

      – Сонце собі ни забереш, а подивитися мона.

      Приповідки з Біблії, які любила згадувати бабуся

      Бабуся Палажка, як я вже казав, була, попри її знання народної, більше язичницької міфології, дуже релігійною людиною, ревною парафіянкою, знала Біблію, біблійні оповіді, на які часом посилалася і цитувала. Та, як згадувала сама, колись, ще в юності, її дядько («дєдько» казала) Марко прочитав їй Соломонові приповідки, й вони їй вельми сподобалися, а що мала добру пам’ять, то й запам’яталися назавжди. Потім, казала, читав їй батюшка Стаховський з Любомля, з яким була знайома, а познайомилися в місті, де на якесь свято побувала й зайшла до храму (казали, що церква міська вельми хороша) і щось у священика спитала, а той здивувався, що вона знає Святе Письмо. Хоч як дивно, той священик потім приїжджав до бабусі на хутір. І вони разом, згадувала бабуся, про Святе Письмо бесідували.

      Отож, улюблені бабусині біблійні приповідки. Не знаю, чи чиню правильно, бо передаю довільно. Перечитавши Соломонові приповідки, переконався, що такі вислови (чи схожі) там є:

      – Шукатимеш Бога, як срібло ци золото, то узнаєш Бога.

      – Бог стежку пильнує й од чоловіка з лихим язиком рятує.

      – Шануватимеш Бога, то й клуня буде повна.

      – Як син розумний, то й батька звеселяє, а як дурний – то матері на горе.

      – Замруживши очі на світ, собі зробиш прикрість.

      – Правдою й ненависть закрити мона.

      – Що зубам оцет і очам дим, те ледачий тим, що їх насилають.

      – Хто ближнім гордує, той розуму ни має.

      – Хто поле своє оброблєє, той і хлібом ситий буде.

      – Мудрий хату будує, а дурень своїми руками руйнує.

      – Ліпше трохи в Господньому страсі, ніж великі скарби в тривозі.

      – Любе слово, що до речі сказане.

      – Дух людський при недузі помагає.

      – Хто батька й матір проклинає, у того свічка погасне, як уночі запалить.

      – Добре ім’я й великі багатства переважить.

      – Не завидуй багатим і злим, бо то в них ни од Бога.

      – Скіко дурного ни товчи у ступі – ни порозумнішає.

      – Жадібний біжить за багацтвом, а якби озирнувся б, то побачив би, що його злидні здоганяють.

      – Хто із злодієм паює, той свою душу ни чує.

      – Гординя чоловіка й принижує.

      – У п’явки дві дочки, обидві «Давай!», «Давай!» звуться.

      – Двох речей проси в Бога: щоб умів правду од неправди одділити й щоб, наситившись, Бога ни забував.

      – Добра жінка підперезується міцно, як береться до роботи.

      – Краса обманить, врода – марнота, та, що Бога й людину похвалить, – то розумна.

      – Не дивися, ци поле велике, а дивися, як доглянуте.

      – Діти батьків шанують – і Бог їх годує.

      Молитви од Пелагеї

      Матінко Богородице Пресвятая, яко ти Сина Божого породила, подай милосердя

4

Свіже, паране (парне) молоко.