Гормони. Як тестостерон, ендорфіни і Ко впливають на наше життя. Франка Парьянен

кісточки, обпечені руки чи ранкове вставання? Мріяти про щось нормальне – до снаги кожному.

      Натомість наша салієнтна система більш реалістична. Вона завжди враховує біль, адже знає, що ви можете концентруватися одночасно лише на одній справі. У тому, що радість і страждання не є гормонально незалежними одне від одного, таки є сенс. («Вау, мільйон євро! Але перед цим доведеться наступити на лезо? Тоді краще ні». Альтернативна ситуація: «Руку відрізали, зате вкололи морфін! Взаємовигідна угода».) Якщо бути точним, то біль – це прямий конкурент насолоди. Дофамін та ендорфіни зменшують болі; болі приглушують ендорфіни та дію дофамінових піків, але переможця все одно вибирає салієнтна система. Залежно від ситуації та загального стану організму.

      З цього можна зробити кілька цікавих та корисних висновків: усе, що насправді робить вам добре, стає легітимним насамперед як знеболювальне. Це не питання уяви чи перемикання уваги, а просто приєднання до рецепторів дофаміну й опіатів. Коли в дитинстві в нас болів живіт і нам дозволяли залишитися вдома й дивитися мультики, це було єдиним правильним рішенням.

      Різні дослідження доводять, що біль можуть полегшити красиві картинки, смачна їжа чи добра музика. Так відбувається, бо дофамін вносить до списку запрошених усе, чим може винагородити соціум^70,71. При цьому сміх у товаристві допомагає під час болю ефективніше, ніж якщо сміятися наодинці, а синхронні танці допомагають більше, ніж якщо ритмічно погойдуватися на самоті. Можливо, саме тому учасники бойз-бендів завжди в доброму настрої. Гра на музичному інструменті й співи, «як колись у дитячому таборі», допоможуть подолати біль краще, ніж будь-який CD. (Суперпорада: підготувати для наступних пологів бонґо.[28]) Ще фантастичніший ефект обіцяє апогей соціальної взаємодії: оргазми. Вони перебувають з самого верху еволюційного рейтингу, а деякі лікарі й пацієнти з ними експериментують – проти мігреней чи болю при пологах.^72,73,74,75

      А що кількість дофаміну зростає вже від самого очікування морфіну, то він спільно з ендорфінами і Ко обдаровує нас одразу й ефектом плацебо. Саме тому люди, дофамінова система яких дуже радіє винагородам, відчувають його дію сильніше.⁷⁶ Якщо ж учасникам експерименту повідомити, що лікарський засіб засвоївся у них погано, то, попри те що вони й так перебували в групі, якій давали плацебо, кількість дофаміну та опіантів у їхньому мозку скоротиться (ефект ноцебо).⁷⁷

      Якщо ж цим людям взагалі нічого не розповідати, то вони не матимуть якихось сподівань і насолоджуватимуться морфіном десь наполовину.⁷⁸ Це ще одна добра порада, як вивести пацієнтів на шлях одужання.

      Ви зауважите, що все це чудово, але вам із вашою шиною-на-тричі-зламаній-фактично-роздробленій-кісточці ще й під час переймів хотілося б отримати справжні наркотики. Звісно ж, гормони, які виробляє тіло, не можуть замінити наркотичні речовини. Якщо біль пекельний, морозиво не врятує. Ба більше, воно навіть не смакуватиме, адже біль приглушуватиме винагороду. Хронічні болі знебарвлюють будь-яку насолоду, адже створюють такий дофаміновий фоновий шум, що ми більше не чуємо піднесення – навіть

28

Бонґо – ударний інструмент, що складається з двох невеликих зв’язаних барабанів різного розміру.