Хто не ризикує. Джеффри Арчер

він випустився зі Слейда, – підхопив Ламонт, – то збагнув, що саме буде робити у світі мистецтв. Проте йому треба було набратися досвіду, перш ніж розпочинати свою справу. Він прийшов до провідної галереї у Вест-Енді як стажер, і там він зрозумів, скільки можна заробити на мистецтві, особливо якщо ти не надто совісна людина. Через кілька років його звільнили за невідомих нам обставин, проте ми точно знаємо, що з того часу жодна галерея його не приймає. Потім він на якийсь час пішов з публічного життя, аж поки полотно Сальвадора Далі не зникло з Інституту Курто, це трапилося за багато років до появи нашого департаменту.

      – Чому ви думаєте, що він причетний до цього? – спитав Вільям.

      – Ми побачили запис з камери відеоспостереження, як він робив фото картини за місяць до її зникнення. Більше він таких помилок не припускався, – сказав Гоксбі.

      – І, мабуть, він мав з цієї справи непоганий зиск, бо знову зник з нашого поля зору аж до моменту викрадення Рембрандта з Музею Фіцмолеан сім років тому. Проте містер Бут Вотсон не зміг домовитися зі страховою фірмою, і це був його перший і єдиний провал. Хоча самому викраденню картини позаздрив би навіть Томас Краун.

      Вільям не перебивав.

      – Суботнього вечора, одразу після закриття музею, до Фіцмолеану під’їхала автівка банди. Двоє чоловіків у поліцейській формі зайшли до будівлі під приводом того, що спрацювала сигналізація. Вони вдарили вахтера по голові, зв’язали його і за десять хвилин вийшли з будівлі через головні двері з полотном у руках.

      – А де була охорона?

      – Вони стверджують, що в той момент оглядали верхній поверх, а вниз спустилися через півгодини, о 16:48.

      – Це точний час? – спитав Вільям.

      – Так, – відповів Ламонт.

      – Того вечора «Манчестер Юнайтед» змагався з «Ліверпулем» за Кубок Англії, матч транслювали на «Бі-бі-сі 1». Останній свисток прозвучав о 16:46.

      – А де був телевізор? – поставив інше питання Вільям.

      – У буфеті для працівників, на цокольному поверсі, – сказав Ламонт, – про що Фолкнер добре знав, бо грабіжники приїхали у той самий момент, як прозвучав свисток до старту другого тайму, а потім ми з’ясували, що обидва охоронці вболівали за «Манчестер Юнайтед», про що Фолкнер, звісно, знав.

      – Якщо диявол в деталях, то він диявол, – додав Гоксбі.

      – Тепер ви знаєте, що на нас чекає, – сказала детектив Ройкрофт. – Високоорганізований професійний злочинець, який раз на кілька років краде відому картину за лічені хвилини, і це дає йому можливість жити шикарним життям.

      – Я, мабуть, щось пропустив, – сказав Вільям. – Чому Бут Вотсон не домовився зі страховою компанією і не подав заяву одразу після того, як Фолкнер викрав Рембрандта?

      – У Фіцмолеані страшенно погана страховка. Наразі це проблема кількох провідних галерей. Вартість їхніх картин та скульптур стала настільки високою, що вони просто не в змозі собі дозволити застрахувати їх на реальні суми.

      – Проте, – вставив Ламонт, – цей зрив має дати