Весела наука. Фридрих Вильгельм Ницше

поті нашого чола

      Чи варто хліб нам їсти?

      Бо медицина довела,

      Пітніти некорисно.

      Сузір’я Пса хвостом метля —

      Цей знак його узріймо![9]

      У поті нашого чола

      Вино іскристе пиймо!

40Без заздрощів

      Ви славите його, бо він не заздрий?

      А він крізь вас – неначе ви прозорі —

      Вдаль втоплює зіниці наче яструб:

      Не бачить вас! Він бачить тільки зорі.

41Гераклітизм

      Долю заслужити —

      Тільки на війні:

      Щоб навік здружитись,

      Пороху нюхніть!

      Дружба – три в одному:

      Рівність у борні,

      Братство в кожній скруті,

      Воля в смертні дні!

42Принцип над-делікатних

      Навшпиньки радше я зіпнусь,

      Аніж рачкуватиму!

      В шпарку нишком піддивлюсь,

      Дверей не розчахатиму!

43Напучення

      Либонь до слави прагнеш ти?

      Що інтересно:

      Її трапляється знайти

      Цілком безчесно!

44Ґрунтовний

      Дослідник я? Облиште, ні!

      Тяжкий – то це геть інша річ:

      Знай рину глибині навстріч

      І опиняюся на дні!

45Навічно

      «Ось я прийшов, бо нині час!» —

      Так мислить, хто прийшов навік,

      Байдужий до бридні базік:

      «Уже запізно!» – «Ще завчас!».

46Міркування втомлених

      У зморі сонце кленучи, єдино

      Від дерева жадають тільки тіні!

47Падіння

      «Він падає!» – кпите ви раз у раз;

      Це правда; втім – він падає до вас!

      Йому в над-щасті спокою нема,

      Його над-світло вабить ваша тьма.

48Закон

      На карк почеплено мені

      Годинник на міцній струні:

      Скінчивсь для мене рух зірок,

      І півня спів, і літ хмарок;

      Все, що взивалося щомить,

      Тепер сліпе й глухе мовчить —

      Природи гомін заглушив

      Годинник цоканням стальним.

49Мудрий говорить

      Потрібний людям і сторонній їм,

      Іду шляхом – погожим чи хмурним —

      Однак завжди понад людьми!

50Втрачена голова

      Вона кебету має. Звідкіля?

      Здоровий глузд у когось узяла,

      І голова його з фатальної годинки

      Пішла до дідька…Ні! До жінки!

51Благочесні побажання

      «А нехай би всі ключі

      Разом погубились,

      І, замки ламаючи,

      Відмички прислужились!»

      Так міркує кожна шпичка,

      Котра́ не ключик, а відмичка.

52Писати ногою

      Не тільки руку я вправляю,

      Коли пишу: нога так само —

      То білим аркушем, то плаєм —

      Виписує бадьоро й прямо.

53«Людяне, аж надто людяне». Книга

      Назад несміло й смутно позираєш,

      В майбутньому собі йно довіряєш:

      Орел ти, птахо,

9

Найяскравіша зірка сузір’я, Сіріус, судячи з її грецької назви, здавна асоціювалася з літньою спекою, а її латинська назва Канікула – з назвою літнього відпочинку – канікулами.