Мобі Дік, або Білий кит. Герман Мелвіл
Читать онлайн.| Название | Мобі Дік, або Білий кит |
|---|---|
| Автор произведения | Герман Мелвіл |
| Жанр | Морские приключения |
| Серия | |
| Издательство | Морские приключения |
| Год выпуска | 0 |
| isbn | 978-966-03-4581-2 |
Щоб мститися негіднику. О ні,
Йому ні жаль, ні захист не потрібні.
Так кит поранений пливе на берег».[19]
«…велетенський, мов кит, який порухами свого гігантського тіла збурює океан навіть у мертвий штиль».[20]
«Що являє собою спермацет – відверто кажучи, люди цього не знають, оскільки навіть вельми освічений Гофманус після тридцятирічних досліджень відверто визнав у своїй книзі: «nescio quid sit»[21].[22]
«Мов цеп у Спенсера, хвоста убивчий змах
загибель сіяв і смертельний жах.
Ліс списів у боках його стирчав,
А він вперед, назустріч хвилі мчав…»[23]
«Мистецтво створило того великого Левіафана, який називається державою (латинською Civitas) і який є лише штучною людиною».[24]
«Необачне місто Менсуол проковтнуло його, мов кит – рибинку».[25]
«Та морська тварина,
Левіафан, яку з усіх створінь
Господь зробив найбільшою у морі».[26]
«Левіафан,
Найвеличніше з усіх божих творінь,
Чи пливе воно, чи спить у морській глибині,
Схожий на плавучий острів.
Коли він дихає,
То всотує у груди морську воду,
Щоб потім вивергати її до неба».
«Величні кити, що плавають у морі води, тоді як у них самих плаває море лою».[27]
«Левіафан, причаївшись за мисом,
чекає жертву тихо й непорушно,
і попливе вона до нього в пащу,
подумавши, що це її рятунок».[28]
«Поки туша кита лишається на плаву в них за кормою, йому відрубують голову і відбуксовують на шлюпці якомога ближче до берега, але на глибині дванадцять-тринадцять футів вона вже торкається дна».[29]
«Дорогою вони бачили багато китів, що пустували в океані і, бавлячись, пускали до неба через труби й клапани, що їх природа розмістила в них на плечах, снопи водяних бризок».[30]
«Тут вони натрапили на такі великі зграї китів, що були змушені стернувати свій корабель дуже обережно, аби
Не знаю, що це (лат.).