ШАЛЕНИЙ СИЩИКИ. Смішний детектив. СтаВл Зосімов Премудрословскі

Раніше працював він скотарем, після десяти років відсидки, як політичний в'язень. Анекдот розповів про Леніна, вождя пролетаріату, та ще й матершіни, ревізору в сільраді, ось і загримів. Ленін б простіше відреагував, просто розсміявся, а ось тамтешня влада – немає. Але це було в пост радянських часів. І з цього зі зникненням радянського ладу, зникла і судимість. Його реабілітували і дали пільги на газ. Але з виходом на пенсію він хотів бути корисним для суспільства, а тут ще й дружина нового дільничного приманила своїми блакитними очима і… решта все зад… Так, я думаю, не матершіни… Ось він і пішов в єфрейтори до дільничному, а звання залишилося ще з армійської служби.

      Йому подобався англійський детектив Пуаро і з цього він курив люльку як Холмс, просто він їх плутав. Носив капелюх і вусики, як у Елькьюля, тільки грузинські. Навіть тростину купив схожу і фрак у працівників сцени Маріїнського театру Опери та балету за ящик самогонки. Черевики йому зшив на замовлення сусід, який в зоні відбував взуттьовиком. Він навіть підбив їх шпильками і коли він йшов, особливо по асфальту, він цокав як кінь або дівчина з Бродвею. Ніс був у нього, як у орла і великі очі, як у лемура.

      – Значить так, -начал Оттіла і сіл на спец стілець. Ізя грюкнув дверима і увійшов до кабінету. На таці він ніс смажену яєчню з рибою і його улюблений свіжовичавлений часниковий сік. -давай швидше, а то пітон вже бурчить.

      – Фуууу! -сморщілся Інцефалопат, -как ти його п'єш? Здохнуть можна…

      – Що б ти розумів в вишуканому гурманство? Не пий. Мені особисто подобається. -ульк.. -отпіл Оттіла ковток і.., -Ееееее, -отригнул його в сторону. Той скочив і відбіг у дальній кут кабінету. Ковток туманно-образно бульбами покинув глотку дільничного і миттю, як сльозогінний газ, заполонив всю кімнату. Арутуна схопив астматичний спазм і коли він прокашлявся, то нелюд своє не до вміння.

      – Посоромився б чи що?! Я тобі в батьки годжуся.

      – А може матір'ю? -Оттіла переживав яєчню і з повним ротом, випльовуючи крихти, суворо гаркнув: -У кожного свій смак, сказав індус, злазячи з мавпи і витираючи член банановим листом. Хочеш в око?

      – Ой! Вибачте, патрон, я щось забувся … -засуетілся Арутун Карапетович і сіл на стілець.

      Раптом рипнули вулична вхідні двері і до кабінету увійшла стара баба років сто.

      – Хто не закрив двері??? Я зайнятий, бабка!!! -заорал Клоп і подавився…

      Кашель почула дружина і прибігла до нього з листком і ручкою, щоб той написав заповіт. Але побачивши його марність, розмахнулася і шльопнула чоловікові по кощавим лопаток. Оттіла харкнув і виплюнув жовток.

      – Ух, Арутун, старий хрищ, чому не закрив за собою двері на гачок, коли прийшов? А ви, бабуля, вийдіть, у нас нарада.

      – Ась? -переспросіла глуха бабця.

      – Хряста! Перейдемо після обіду!! -громко сказав Клоп.

      – Їж, їж, милок з нігтик… Я почекаю. -улибнулась бабуля і присіла навпочіпки, так як стільців більше не було, а поступатися місцем тут було не прийнято, та й на розум нікому не спало з присутніх.

      – Який обідати? А? я снідаю… Хряпа-Хряпа. А потім на порядку денному: робота