Сплячі красуні. Стивен Кинг

знову лягла на спину, потім перевернулась на бік, обличчям до фарбованого квадрата на стіні, де рядком були прикріплені шкільні фотографії трьох її дітей.

      – Не сприйми це як образу, милесенька, але я збираюся відпочити. Я жахливо вимотана.

      – О! – Сілія одразу ж зрозуміла. – Добре. Гаразд. Солодких сновидінь тобі, Нелл.

      – Сподіваюся, що так, – сказала Нелл. – Люблю тебе. Можеш забрати собі будь-що з мого, що тобі схочеться.

      – Я тебе теж люблю, Нелл.

      Сілія поклала долоню на плече Нелл. Нелл коротко накрила її своєю, а потім згорнулась клубком.

      Сілія сіла за їхній маленький стіл і почала чекати.

      Коли Нелл стиха захропла, вона підвелася подивитися. Обличчя її співкамерниці обвивали пасма, вони тріпотіли й опадали, і поділялися на нові пасма, колихаючись, неначе морські водорсті в ласкавому припливі. Очі Нелл перекочувалися під повіками. Може, вона бачить сон про них, разом, на волі, як вони сидять десь на пікніковій ковдрі, може, десь на пляжі? Ні, мабуть, ні. Мабуть, Нелл сняться її діти. Вона не була найемоційнішою партнеркою з усіх, з якими Сілія мала зв’язок, звісно, вона небалакуча, але Нелл мала добре серце і любила своїх дітей, завжди їм писала.

      Жахливо самотньо буде без неї.

      Та що за чорт, подумала Сілія, і вирішила залягти й самій.

      3

      За тридцять миль на схід від Дулінгського виправного закладу, і майже в той самий час, коли відпливала в сон Нелл, у Коглинському окружному суді сиділи в наручниках два брати. Ловелл Ґрайнер думав про свого батька і про самогубство, чи не спокусливіше воно за тридцять років у тюрмі штату. Мейнард Ґрайнер мріяв про купу смажених реберець, як ті, що він ними ласував кілька тижнів тому, якраз перед крахом. Ні той, ні інший не мали жодного уявлення про те, що зараз відбувалося в широкому світі.

      Бейліф, який їх охороняв, уже знудився від чекання.

      – Що за херня. Піду-но я подивлюся, чи суддя Вейнер там у нужнику прилипла, чи збирається щось врешті робити. Мені не стільки платять, щоби я няньчився тут з вами, клятими білими довбодятлами, цілісінький день.

      4

      Коли Сілія вирішила приєднатися до Нелл уві сні; коли Бейліф увійшов до нарадчої кімнати, щоб попитатися в судді Вейнер; коли Френк Ґірі побіг галявиною з будинку, в якому колись жив, з дочкою на руках і своєю незгідливою дружиною на два кроки позаду нього; коли відбувалися всі ці події, тридцятеро з чимось громадян спробували зненацька увірватися в Білий Дім.

      Їхній авангард – троє чоловіків і одна жінка, всі молоді, всі на позір нібито неозброєні – полізли через паркан Білого Дому.

      – Дайте нам антитоксин! – стрибнувши з паркану вже на територію, заволав один з тих чоловіків. Сухорлявий, із зав’язаним у хвіст волоссям і в кашкеті «Кабс»145.

      З десяток агентів Секретної служби, з пістолетами напоготові, оточили порушників, але в той же момент значно більша хвиля людей з того натовпу, що купчився на Пенсильваніяавеню, прорвалася крізь бар’єри і полізла

145

«Chicago Cubs» – бейсбольна команда вищої ліги.