Сплячі красуні. Стивен Кинг

буде твоєю прекрасною принцесою в іскристих черевичках і з крильцями феї?

      – Ні, але… в дванадцять?

      – У мене це почалося в одинадцять. І не в цьому справа, Френку. Ось у чому справа. В твоєї дочки були болючі судоми, вона почувалася ніяково, пригнічено. Вона малювала на заїзді тому, що це завжди її збадьорює. А тут під’їжджає її татусь, весь заведений, і кричить…

      – Я не кричав!

      Ось тут уже бляшанка «Дочки гірника» не витримала. Піна ринула крізь його стиснуті в кулак пальці, ляпаючи на підлогу.

      – …кричить і тягне її за майку, її улюблену майку…

      Його шокував приплив пекучих сліз. Після того, як вони роз’їхалися з Ілейн, він плакав кілька разів, але ніколи під час розмови з нею. Глибоко в душі він боявся, що вона вхопиться за будь-яку виявлену ним слабкість, оберне її на плішню і, розламавши його нарозтвір, з’їсть його серце. Його ніжне серце.

      – Я боявся за неї. Невже ти цього не розумієш? Флікінджер – п’яниця чи нарик, чи те й те разом, у нього та велика машина, і він уже вбив кішку судді Сілвера. Я боявся за неї. Я мусив щось вдіяти. Я мусив.

      – Ти так поводишся, наче ти єдина в світі людина, яка боїться за свою дитину, але ти не єдиний такий. Я за неї боюся, і ти – головна причина, яка змушує мене боятися.

      Він мовчав. Те, що вона щойно сказала, було занадто жахливим для усвідомлення.

      – Продовжуй у тому ж стилі, і ми знов зустрінемося в суді, щоб переглянути твої привілеї на побачення з нею по вікендах.

      Привілеї на побачення, подумав Френк. Привілеї! Йому хотілося завити. Ось що він отримав за те, що розказав їй правду про свої почуття.

      – Як вона зараз?

      – Нормально, я гадаю. З’їла майже весь обід і сказала, що ляже здрімнути.

      Френк буквально відхитнувся назад на підборах і кинув продавлену бляшанку пінявого напою на підлогу. Ось що його весь цей час гризло, а не питання, чому Нана не в школі, а вдома. Він знав її реакцію на стрес: переспати його. А він довів її до стресу.

      – Ілейн… а ти хіба не дивилася телевізор?

      – Що? – Не розуміючи такого різкого повороту в розмові. – Я подивилася по ТіВо141 два пропущені випуски «Щоденного Шоу»142.

      – Новини, Іл, про це в новинах! По всіх каналах!

      – Про що це ти говориш? А чи ти зду…

      – Підніми її! – гаркнув Френк. – Якщо вона ще не заснула, підніми її! Мерщій!

      – Щось ти таке верзеш без усякого се…

      От тільки був у його словах важливий сенс. Хотілося б Френкові, щоб його не було.

      – Не став запитань, просто зроби це! Зараз же!

      Френк обірвав розмову і кинувся до дверей.

      5

      Джаред чекав у засідці, коли, з великим галасом ломлячись чагарями, перекидаючись жартами і сміючись, з боку школи наближалися Ерік, Курт і Кент.

      – Це мусить бути якась вигадка.

      Голос Кента, подумав Джаред, і ентузіазму в ньому звучало менше, ніж коли він чув їхні патякання в переодягальні.

      Звістка про Аврору поширилася. У коридорах плакали

141

«TiVo» – розроблений у 1997 цифровий пристрій, який через централізовану платну послугу програмується на одночасний запис (з видаленням реклами) кількох передач кабельних телеканалів для подальшого їх перегляду в зручний для людини час.

142

«The Daily Show» – нічна розважальна телепередача, що виходить з понеділка по четвер, яку веде знаний сатирик Джон Стюарт.