Одна хвилина для нісенітниць. Ентоні де Мелло

з виглядом щирого каяття відповів:

      – Прошу мене вибачити, пане, я забувся. Я щиро вибачаюсь за мою непростиму хибу.

      Одразу ж той чоловік заспокоївся.

      – Що ж, от вам і відповідь: знадобилося всього лише слово, щоби вивести тебе з себе, і ще одне – аби привести до тями, – сказав Майстер.

***

      Якось Намісник, полишивши свою поважну резиденцію, прибув до Майстра з вимогою, аби той узявся навчати його.

      – Чого саме маю тебе навчати? – запитав Майстер.

      – Мудрості, – такою була відповідь.

      – Ах, друже мій. Я б залюбки, якби не одна суттєва перепона.

      – Яка саме?

      – Мудрості не навчають.

      – Тож я нічому не зможу навчитися тут?

      – Мудрості можна навчитися. Але їй неможливо навчати.

***

      Кілька Майстрових учнів вирушили в турпохід на високу, вкриту снігом гору. Повсюди панувала майже космічна тиша. Їм стало цікаво з’ясувати, чи є тут бодай якісь звуки нічної пори. Отож, натиснувши кнопку «ЗАПИС» на магнітофоні, вони залишили магнітофон біля входу в намет, в якому вляглися спати, а самі поснули.

      Повернувшись до монастиря, вони включили магнітофон – жодного звуку на плівці. Абсолютна, Незаймана Тиша.

      Раптом Майстер, котрий до того мовчки слухав запис, перервав мовчанку словами:

      – Ви чуєте це?

      – Що саме?

      – Гармонію галактик у русі.

      Учні тільки перезирнулися, зачудовані його словами.

***

      Прив’язаність спотворює наше сприйняття – це була постійна тема Майстрових бесід.

      Учням якось випала нагода отримати ідеальний приклад цього, коли вони почули, як Майстер запитав у однієї матері:

      – Як поживає твоя дочка?

      – Моя дорогенька доня? Як їй пощастило! Вона має такого чудового чоловіка! Він купив їй автівку, не відмовляє в будь-яких дорогоцінних прикрасах, яких тільки забажає, оточив прислугою. Подає їй сніданок у ліжко, і вона ніжиться в ліжку аж до обіду. Яка тільки благородна людина її чоловік!

      – А ваш син?

      – О, бідаха! Той одружився на справжній відьмі! Машину їй купив, осипає дорогоцінними прикрасами, найняв цілу армію служниць. А вона – до обіду валяється у ліжку! Навіть не встане, щоб приготувати чоловікові сніданок!

***

      У монастирі тільки й розмов було, що про одного релігійного чоловіка, який змарнував своє життя в результаті спроби самогубства.

      При тому, що ніхто в монастирі не висловлювався схвально про вчинок цього чоловіка, дехто казав, що захоплюється його вірою.

      – Вірою? – спитав Майстер.

      – Авжеж, він мав сміливість вчинити згідно зі своїми переконаннями, чи не так?

      – Це був учинок фанатика, а не віруючого. Віра вимагає від людини куди більшої сміливості: переоцінити власні переконання й відкинути їх, якщо вони не відповідають фактам.

***

      Коли Майстер ще був малим хлоп’ям і ходив до школи, в його класі був один хлопчина, який його завжди жорстоко ображав.

      Тепер, постарішавши й сповнений каяття, старий знайомий прийшов до монастиря й був прийнятий з відкритими обіймами.

      Якось він згадав про своє колишнє жорстоке поводження, але Майстер, здавалося, нічого з цього