Одна хвилина для нісенітниць. Ентоні де Мелло

Читать онлайн.
Название Одна хвилина для нісенітниць
Автор произведения Ентоні де Мелло
Жанр Личностный рост
Серия Карта світу
Издательство Личностный рост
Год выпуска 2018
isbn 978-966-03-5083-0, 978-966-03-8240-4



Скачать книгу

інший – мити посуд заради самого миття.

      Але й таке пояснення було далеке від зрозумілого, тож він додав:

      – Перша дія – мертва, тому що, поки твоє тіло миє тарілки, твій розум зосереджений на меті зробити їх чистими; друга – жива, тому що твій розум перебуває там же, де й твоє тіло.

***

      «Просвітлення, – сказав Майстер, – означає, що ти кожної миті в точності знаєш, де знаходишся, а це завдання не з простих!»

      І він розповів про одного свого друга, який не пропускав жодної вечірки та гулянки, попри те, що давно вже розміняв восьмий десяток. Якось його помітили на одній вечірці і запитали, скільки компаній запросило його до себе сьогодні.

      – Шість, – відповів старенький, не відводячи очей від свого маленького записничка.

      – А записничок вам нащо? Знайти, куди піти далі? – запитали у нього.

      – Ні! – відповів непосидючий стариган. – Знайти, де знаходжуся зараз.

***

      У Майстра була справжня алергія на всілякі ідеології.

      «У битві ідей, – казав він, – саме люди завжди стають жертвами».

      Пізніше він додав на пояснення: «Люди вбивають заради грошей або заради влади. Але найбільш безжальні вбивці – ті, хто вбивають заради ідеї».

***

      Настав час лекції, і Майстер сказав:

      – Геніальність композитора відкривається в нотах його музики – але аналіз одних тільки нот не відкриє його генія. Велич поета міститься у його словах – одначе вивчення його слів не виведе до джерела його натхнення. Бог відкриває Себе у творінні – але, як прискіпливо не вивчай матеріальний світ, ти не знайдеш Бога; з тим же успіхом можна шукати душу, уважно вивчаючи людське тіло.

      Коли настав час запитань, хтось спросив:

      – Як же нам тоді знайти Бога?

      – Дивлячись на творіння, а не аналізуючи його.

      – А як слід дивитися?

      – Селянин має намір знайти красу в заході сонця, але все, що відкриває – це сонце й хмарка, небо й горизонт, за який заходить сонце, аж поки до нього не приходить розуміння, що краса – це зовсім не «щось»; це особливий спосіб бачення. Ви шукатимете Бога, але ваші пошуки будуть марними, поки не зрозумієте: Бога не можна побачити як «щось»; він потребує особливого способу бачення – подібно до того, як бачать малі діти, чиє світосприйняття не викривлене наносними доктринами й переконаннями.

***

      Батько однієї з Майстрових учениць увірвався в лекційний зал, де якраз виступав Майстер.

      Не звертаючи на присутніх жодної уваги, він закричав на свою доньку:

      – І ти покинула університетську кар’єру заради того, аби сидіти коло ніг цього бовдура! Чому він навчив тебе?

      Дівчина встала, спокійно вивела батька за двері і сказала:

      – Спілкування з ним навчило мене тому, чому б не зміг навчити жоден університет – не боятися тебе й не соромитися твоєї негідної поведінки.

***

      – Що потрібно для того, аби стати просвітленим? – запитали Майстра учні.

      Майстер відповів:

      – Ви маєте відкрити, що це таке:

      «Падає у воду

      і