Королівство жахів. Джин Філліпс

відчула – щось тут негаразд. Вона напружилася без видимої причини. Подумала, що її турбує лише навколишня тиша і спокій. Подивилася на годинник, приголомшена думкою, що, може, вона втратила відчуття часу. Але ні, було ще кілька хвилин до того, як зоопарк закриється.

      За нормальних умов вона мала побачити кількох інших відвідувачів, які поспішали б до виходу. Сьогодні вона не побачила жодного.

      Звичайно, вона стояла внизу крутосхилу біля самої межі території слонів. Між пагорбом, що височів перед нею, і металевою кліткою праворуч від неї залишалося мало простору. Вона почала братися на пагорб, заспокоюючи свої нерви, але перш ніж дійшла до вершини, почула два швидкі звуки, щось на кшталт статичних вибухів чи тріскотливих ударів грому. Майже водночас пролунав голос, високий голос на одній ноті. Вона не змогла б назвати його зойком.

      Вона ступила ще один крок, досить, аби побачити солом’яну крівлю ресторану, й почула, як до неї швидко наближаються чиїсь кроки. Вона не зрозуміла, чому це робить, але швидко обернулася й побігла вниз по схилу, зробивши оберт, який примусив її хворе коліно зігнутися. Вона знехтувала болем і поквапилася через отвір великої металевої клітки, в якій стояла густіша темрява, ніж вона гадала.

      Вона притиснулася до стіни, доторкнулася руками до холодного металу. Почувала себе по-дурному, але пішла далі в темряву, прикипівши поглядом до отвору в клітці, дивлячись на пісок в загоні для слонів. Вона знову почула кроки, потім стишені голоси, й кроки прискорилися. Почула дзенькіт металу чи тріск скла. Десь гримнули двері. Ще якісь тріскотливі звуки.

      Вона подумала, а чи слони коли-небудь відчувають клаустрофобію. Холодний камінь бірюзи її намиста притулився їй до шкіри, й вона помацала його пальцями. Вона купила його, бо він не відрізнявся кольором від її блузки. Люди досі відчувають задоволення, якщо якісь кольори точно збігаються.

      Вона не знала, скільки минуло хвилин. Вона не рухалася, бо, хоч би що відбувалося, Маргарет не вірила в те, що треба діяти швидко. Вона воліла обміркувати весь контекст проблеми. Така поведінка добре послугувала їй, коли вона вирішила освітлити своє волосся до медово-білявого кольору, в якому не вирізняється сивина, й вона також стала їй у пригоді, коли вона вирішила купити новий, але нецікавий дім замість чудового котеджу арт-деко з прикрасами на даху, й вона також послужила їй, допомігши не розтуляти рота, коли дочка вирішила навчати її внука вдома, який, либонь, мав би більше користі, навчаючись у державній школі.

      Маргарет подумала про обличчя дочки, яка завжди здавалася втомленою, бо не хотіла накладати губної помади, коли виходила з дому.

      Комар залетів до металевої клітки й загубився в темряві. Протягом тривалого часу вона не чула ніяких звуків. Те, що протягом якоїсь миті здавалося таким реальним, тепер видалося їй звичайною атакою паніки або проявами ранніх симптомів хвороби Альцгеймера чи пухлини мозку. Існувало безліч способів пояснити тупотіння кроків і далекий жіночий крик, схожий на зойк. Мабуть, це хуліганські