2010: Друга одіссея. Артур Кларк

я не розумію, – Флойд удав із себе святу простоту, – хоча, безперечно, нам ні до чого гаяти час, але ж тут немає якихось крайніх термінів.

      – Тепер є навіть аж два.

      – Це мене так дивує…

      Навіть якщо Віктор і помітив якусь іронію у голосі Флойда, він її злегковажив.

      – Так, тепер є два крайні терміни. Один залежить від людського чинника, а другий – ні. Виявилося, що ми не єдині, хто бажає повернутися на арену подій, та й навряд чи ми зможемо стати першими. Наші давні конкуренти випереджають нас майже на рік.

      – Погано.

      – Та це не найгірше. Навіть якби не було тих клятих перегонів, ми однаково запізнилися б. Коли ми прибудемо, там уже нічого не залишиться.

      – Не сміши мене. Якби Конгрес скасував закон усесвітнього тяжіння, навіть я про це почув би.

      – Я серйозно. Ситуація нестабільна. Зараз я не можу вдаватися в подробиці. Ти вільний решту вечора?

      – Так, – відповів Флойд, із задоволенням усвідомлюючи, що у Вашинґтоні зараз далеко за північ.

      – Добре. Протягом години тобі передадуть пакет. Передзвони мені, щойно ознайомишся з його вмістом.

      – Чи не буде тоді надто пізно?

      – Може, й буде. Проте ми вже змарнували стільки часу, що я не хочу гаяти більше жодної секунди.

      Міллсон дотримав слова. Точно за годину полковник військово-повітряних сил, не більше й не менше, доставив грубий пакет. Доки Флойд читав зміст конверта, посланець розпочав ввічливу розмову з Керолайн.

      – Боюся, мені доведеться забрати його, коли ви закінчите, – перепрошуючи, мовив високопосадовий кур’єр.

      – Радий це чути, – відповів Флойд, умощуючись у свій улюблений гамак для читання.

      У пакеті лежали два документи; перший – дуже короткий. Його було проштамповано «Цілком таємно», хоча «цілком» закреслили – цей гриф схвалювали аж три нерозбірливі підписи.

      Зрозуміло, що це витяг з якогось набагато довшого звіту, текст не раз редагували, там було повно прогалин, які заважали читати. На щастя, висновок уміщався в одне речення. Росіяни досягнуть «Діскавері» набагато раніше, ніж це зможуть зробити його справжні власники. Флойд уже знав про це, тож він швидко перейшов до другого документа, до того задоволено завваживши, що цього разу вказано правильну назву російського космічного корабля. Дмитрій, як завжди, не помилився: наступна експедиція з людьми вирушить до Юпітера на борту космічного корабля імені космонавта Олексія Леонова.

      Другий документ був просто конфіденційним, насправді, то був відкритий лист до наукового товариства, що чекав на остаточне затвердження перед публікацією. Його чорновий заголовок мав такий вигляд – «Космічний корабель «Діскавері»: аномальна поведінка на орбіті».

      Потім ішла дюжина сторінок математичних і астрономічних формул. Флойд переглянув їх, намагаючись відокремити зерна від полови: він шукав там усі ознаки виправдань і найменші невідповідності. Закінчивши, Флойд був змушений вичавити з себе криву посмішку щирого захоплення. Із документації ніхто