Фундація та Імперія. Айзек Азімов

[4], що тисячоліттями правив усією Галактикою. Порівняйте тисячоліття миру під зорельотом та сонцем Імперії з тисячоліттями міжзоряної анархії, що панувала до цього. Пригадайте війни та руйнування тих старих часів і скажіть мені, хіба не варто зберегти Імперію попри всі її недоліки?

      – Згадайте, – напирав він далі із притиском, – про те, як збідніла околиця Галактики, відокремившись і здобувши незалежність, і спитайте себе, чи готові ви заради дрібної помсти послабити Сивенну, перетворивши її з провінції під захистом могутнього флоту на дикунський світ у варварській Галактиці, що роздробилася на незалежні утворення та загрузла у загальній деградації й злиднях.

      – Невже все так швидко погіршилося? – пробурмотів сивеннець.

      – Ні, – зізнався Ріос. – Ми з вами проживемо у безпеці, навіть якби жили вчетверо довше. Але я потерпаю за Імперію, за яку борюся; за військову традицію, яка вкрай для мене важлива, та я не здатен вам цього пояснити. Це військова традиція, що спирається на імперські установи, яким я служу.

      – Ви вдаєтеся до містики, а мені завжди було важко збагнути містицизм іншої людини.

      – Це неважливо. Ви розумієте небезпеку цієї Фундації.

      – Так, це ж я вас запевняв у цьому, перш ніж ви попрямували за межі Сивенни.

      – Тоді ви розумієте, що її потрібно знищити в зародку, поки не пізно. Ви знали про цю Фундацію, перш ніж про неї почули інші. Ви розумієтеся на цьому більше, ніж будь-хто інший в Імперії. Можливо, вам відомо, як їх найкраще атакувати, або ви зможете попередити мене про їхні контрзаходи. Годі вам, ставаймо пліч-о-пліч.

      Дуцем Барр підвівся і рішуче відповів:

      – Моя допомога не матиме жодного сенсу. Тому я позбавлю вас від неї, незважаючи на ваші наполегливі вимоги.

      – Я сам оцінюватиму, матиме вона сенс чи ні.

      – Я не жартую. Усієї могутності Імперії не вистачить, щоб розчавити цей карликовий світ.

      – Чому? – Очі Ріоса зблиснули люттю. – Ні, нікуди не йдіть. Я скажу вам, коли прийде час. Чому? Якщо гадаєте, що я недооцінюю свого нового ворога, ви помиляєтеся. Патрицію, – неохоче сказав він, – я втратив один зі своїх кораблів на зворотному шляху. В мене немає доказів, що він потрапив до рук Фундації, але відтоді його так і не знайшли, і якщо це був нещасний випадок, його кістяк мали б виявити на маршруті, яким ми тоді прямували. Це неважлива втрата – менше, ніж блошиний укус, але вона може означати, що Фундація вже почала бойові дії. Таке завзяття і така зневага до наслідків можуть означати, що в них є таємні сили, про які я нічого не знаю. То чи допоможете ви мені, відповівши на конкретне запитання? Який військовий потенціал вони мають?

      – Я не маю жодного уявлення.

      – Тоді поясніть це власними термінами. Чому ви кажете, що Імперія не може перемогти такого маленького ворога?

      Сивеннець знову сів, уникаючи дивитися на розлючене обличчя Ріоса. Він повільно заговорив:

      – Тому що я вірю у принципи психоісторії. Це дивна наука. Вона досягла математичної зрілості завдяки