Фундація та Імперія. Айзек Азімов

вимовив Імператор.

      – Ходять чутки, сір, – спокійно сказав Бродріґ, – що у вас проблеми із серцем.

      Усмішка на обличчі Імператора трохи зів’яла.

      – Якщо хтось і поквапиться діяти через ці чутки, це зашкодить йому більше, ніж мені самому. Але ж ти чогось хотів, тому годі про це.

      Він жестом дозволив Бродріґу підвестися з колін, і той сказав:

      – Це стосується генерала Бела Ріоса, військового губернатора Сивенни.

      – Ріоса? – спохмурнів Клеон. – Я його не призначав. А, зачекай, це той, хто надіслав оте донкіхотське повідомлення кілька місяців тому. Так, я пам’ятаю. Він пристрасно прагнув завоювань для слави Імперії та Імператора.

      – Саме так, сір.

      Імператор розсміявся.

      – Ти здивований, що в мене ще є такі генерали, Бродріґу? Він схожий на цікавий атавізм. Якою була відповідь? Я сподіваюся, ти подбав про це.

      – Так, сір. Йому доручили надіслати додаткову інформацію і не чинити жодних дій, пов’язаних із флотом, без подальших наказів від уряду.

      – Гм. Доволі обережно. Хто цей Ріос? Він колись був при дворі?

      Бродріґ кивнув, і його рот скривився у ледь помітній посмішці.

      – Він почав свою кар’єру кадетом у гвардії десять років тому. Брав участь у приборканні Лемура Кластера.

      – Лемура Кластера? Знаєш, моя пам’ять вже не така… Йдеться не про те, коли молодий солдат врятував два кораблі від лобового зіткнення… чи про щось інше? – Він нетерпляче махнув рукою. – Не пам’ятаю деталей, але це було щось героїчне.

      – Ріос був цим солдатом. І отримав за це підвищення, – сухо сказав Бродріґ. – Його призначили до регулярної армії на посаду капітана корабля.

      – А тепер він військовий губернатор у прикордонній зоряній системі, хоч такий молодий. Це здібна людина, Бродріґу!

      – І небезпечна, сір. Він живе минулим. Мріє про старі часи, а насправді про міфи тих часів. Такі люди не становлять жодної загрози, але надзвичайний брак реалізму робить із них посміховисько для інших. – Він додав: – Наскільки я розумію, його підлеглі повністю перебувають під його впливом. Він – один із ваших народних генералів.

      – Справді? – замислився Імператор. – Ну годі, Бродріґу, я б не хотів, щоб мені служили самі лише нездари. Вірність не належить до їхніх чеснот.

      – Некомпетентний зрадник не становить жодної загрози. А за здібними людьми потрібно стежити.

      – І ти теж належиш до таких людей, Бродріґу? – Клеон ІІ розреготався і відразу ж скорчився від болю. – Годі, забудьмо на час про лекції. Що нового вигадав цей юний завойовник? Сподіваюся, ти прийшов не лише нагадати мені про нього.

      – Від генерала Ріоса було отримано ще одне повідомлення, сір.

      – Он як? І про що там ідеться?

      – Він провів розвідку на землях цих варварів і хоче вирушити у похід. Його аргументи багатослівні і доволі банальні. Не варто дратувати ними вашу величність зараз, коли вам зле. Тим паче, що все це буде детально обговорюватися на засіданні Ради лордів. – Він