Фундація та Імперія. Айзек Азімов

впливу. А тепер погляньте…

      Рука Ріоса повернула круглий важіль, і ділянка з білих цяток повільно вкрилася синім. Наче перекинутий кубок, вони охопили червоні та рожеві цятки.

      – Ці сині зірки взяті під контроль моїми військами, – зі стриманим вдоволенням сказав Ріос, – і вони просуваються далі. Вони ніде не зазнали опору. Варвари поводяться сумирно. І, зауважте, немає жодного опору від військ Фундації. Вони тихо й спокійно сплять.

      – Ви розтягуєте свої війська, чи не так? – спитав Барр.

      – Насправді ні, – сказав Ріос, – хоча на перший погляд це виглядає не так. Ключових точок, які я зміцнив і де залишив гарнізони, відносно небагато, але вони ретельно дібрані. Внаслідок цього сил витрачається небагато, але можна досягти відмінного стратегічного результату. За таких умов виникає багато переваг, які може не помітити той, хто не вивчав просторової тактики, але кожному зрозуміло, що я можу атакувати у будь-якій точці цієї сфери, що оточує зірки, і коли я завершу, Фундація не зможе вдарити ні з флангів, ні з тилу. Бо ні флангів, ні тилу щодо них не існуватиме.

      – Ця стратегія попереднього оточення, – додав він, – уже була випробувана раніше, зокрема у кампаніях Лоріса VI близько двох тисяч років тому, але завжди мала вади; це було пов’язано з тим, що ворог знав про наступ і намагався втрутитися. Зараз ситуація інша.

      – Ідеальні обставини, як у підручнику? – Голос Барра був млявим та байдужим.

      Ріос розсердився:

      – Ви досі вважаєте, що мої війська зазнають поразки?

      – Мусять зазнати.

      – Ви розумієте, що у військовій історії ще не траплялося так, коли під час остаточного оточення атакувальним силам не вдалося би перемогти, хіба що тоді, коли зовні існував флот достатньо сильний, щоб прорвати це оточення.

      – Якщо ви так вважаєте…

      – Але ви все одно вперто тримаєтеся своєї думки?

      – Так.

      Ріос знизав плечима.

      – Ну як знаєте.

      Барр дозволив, щоб роздратоване мовчання потривало ще трохи, а потім тихо спитав:

      – Ви отримали відповідь від Імператора?

      Ріос витяг сигарету з коробки на стіні в себе над головою, затиснув кінчик фільтра губами і запихкав, старанно її розпалюючи. А потім відповів:

      – Ви маєте на увазі мій запит про допомогу? Відповідь прийшла, та й годі. Сама лише відповідь.

      – Жодних кораблів?

      – Жодного. Я очікував цього. Насправді, патрицію, мені відразу не слід було лякатися ваших теорій і надсилати цей запит. Це кидає на мене тінь.

      – Невже?

      – Безумовно. Кораблі зараз на вагу золота. Громадянські війни останніх двох століть розтрощили більше половини Великого Флоту, а те, що лишилося, виглядає не найліпшим чином. Це не означає, що кораблі, які ми будуємо зараз, нічого не варті. Не впевнений, що в Галактиці є ще хоч хтось, хто зможе збудувати першокласний гіператомний двигун.

      – Я знав це, – сказав сивеннець. Погляд його був замислений і неуважний. – Та я не