Фундація та Імперія. Айзек Азімов

Деверс пробурмотів:

      – Тепло тут у вас, – і підвівся, щоб зняти пальто. Потім знову сів і витягнув ноги.

      – Знаєте, – сказав він, вмостившися зручніше, – ви, мабуть, думаєте, що я зараз зойкну і все про себе розповім. Я можу схопити вас, перш ніж ви ворухнетеся, якщо виберу слушний момент, і оцей старий, який мовчки сидить, нічого не вдіє.

      – Але ви цього не зробите, – впевнено сказав Ріос.

      – Не зроблю, – люб’язно погодився Деверс. – По-перше, я вважаю, що вбивши вас, війну не зупиню. Там, звідки ви родом, є й інші генерали.

      – Напрочуд точний розрахунок.

      – Крім того, щойно я розберуся з вами, мене миттєво схоплять і вб’ють – неквапом або швидко, вже як поведеться. Та вб’ють точно, що мене аж ніяк не тішить.

      – Я вже казав, що ви розумна людина.

      – Але є дещо, на що я розраховую, начальнику. Мені хотілося б, щоб ви сказали, що маєте на увазі, коли кажете, що я знаю, чому ви на нас нападаєте. Я не розумію цього і не люблю розгадувати загадки.

      – Невже? Ви коли-небудь чули про Гарі Селдона?

      – Ні. Я вже казав, що не люблю розгадувати загадки.

      Ріос глянув краєчком ока на Дуцема Барра, який ввічливо усміхнувся і знову набрав задумливого вигляду.

      Скривившись, Ріос сказав:

      – Не грайтеся зі мною, Деверсе. Існує переказ, легенда або історія – мені все одно, як це називається – про вашу Фундацію, що ви зрештою створите Другу Імперію. Я знаю досить докладну версію психоісторичної дурниці Гарі Селдона і про ваші плани можливої агресії проти Імперії.

      – Он як? – Деверс задумливо кивнув. – І хто вам все це розповів?

      – Яке це має значення? – із загрозливим спокоєм вимовив Ріос. – Ви тут не для того, щоб мене розпитувати. Я хочу почути, що ви знаєте про цю легенду Селдона.

      – Але якщо це легенда…

      – Не жонглюйте словами, Деверсе.

      – Я не жонглюю. Справді, я скажу вам відверто. Ви знаєте все, що знаю я. Це якась несусвітня дурниця. У кожному світі є свої казки; цьому не завадиш. Так, я чув ці розмови – про Селдона, Другу Імперію тощо. Такі дурниці розповідають дітям перед сном. Малеча скручується калачиком у себе в кімнаті і дивиться пригодницькі фільми про Селдона на кишенькових проекторах. Але це аж ніяк не стосується дорослих. Принаймні, розумних дорослих. – Торгівець похитав головою.

      Очі імперського генерала стали грізніші.

      – Та невже? Марно брешете, добродію. Я був на цій планеті, на Термінусі. Я знаю про вашу Фундацію. Я бачив її на власні очі.

      – І ви мене питаєте? Мене, який за десять років не пробув там і двох місяців? Ви марнуєте свій час. Але можете продовжувати свою війну, якщо ви вже ганяєтеся за легендами.

      Барр вперше заговорив, його голос був напрочуд м’який:

      – Ви настільки впевнені в тому, що Фундація переможе?

      Торгівець повернувся до нього. Він трохи почервонів, а на його скроні забілів шрам.

      – О, мовчазний партнере! І як ви вичавили таку істину з того, що я сказав, доку?

      Ріос злегка кивнув Барру, і сивеннець тихо продовжив:

      – Інакше