Куджо. Стівен Кінг

й мовленні є щось авторитарне. Вік і Роджер опитали понад сорок учителів та кількох дитячих психологів і виявили, що такий стиль спілкування – оптимальний, бо нагадує дітям модель батьків, з якими більшість із них почувалися б комфортно. Та мають таких, на жаль, далеко не всі.

      Професор сидить на вчительському столі – неформальність пози наводить на думку, що під цим сіро-зеленим твідом ховається душа справжнього друга, – і говорить повільно й поважно. Він не наказує, не вмовляє, не заманює, не лестить і не вихваляє. Він звертається до мільйонів одягнених у футболки глядачів, що, сьорбаючи кашу, сидять перед екранами, як до реальної аудиторії.

      – Доброго ранку, діти, – спокійно говорить професор, – ви дивитеся рекламу каші «Шарп». Послухайте мене, будь ласка, уважно. Я знаю про каші все, адже я – професор кашології. Каші Шарпа – «Твінклс», «Какао-ведмедики», «Брен-16» і злакова суміш – найсмачніші каші в Америці. А ще вони дуже корисні.

      Коротка пауза. Потім професор широко усміхається… Коли він усміхається, ти бачиш перед собою справжнього друга.

      – Повірте, я це точно знаю. І ваша мама це знає. Я просто подумав, що ви теж захочете знати.

      У цей момент у кадрі з’являється хлопець, що простягає професору миску «Твінклс», чи «Какао-ведмедиків», чи будь-якої іншої каші. Професор кашології підносить ложку до рота, потім спрямовує погляд просто в кожну вітальню країни і каже:

      – Так, тут усе в порядку.

      Старому Шарпові остання фраза не подобалася, він не хотів допускати й натяку на те, що з його кашами може бути щось не в порядку. Та Віку й Роджерові вдалося його вмовити. Ні, не за допомогою раціональних аргументів. Рекламний бізнес – штука зовсім не раціональна. Часто ти просто відчуваєш, що те, що ти робиш, правильне, але пояснити чому – не можеш. І Вік, і Роджер відчували, що остання фраза професора має просту і водночас могутню силу. З вуст професора кашології вона лунає як запорука безпеки й затишку, як щось знайоме й надійне. Вона ніби промовляє: «Я тебе не скривджу». У світі, де батьки розлучаються, де старші діти мотлошать тебе просто ні з того ні з сього, де суперник із дитячої ліги і бровою не повівши відбиває всі твої кидки, де, на відміну від телевізійних, реальні хороші хлопці далеко не завжди перемагають, а на круті святкування днів народження запрошують не так часто, як хотілося б, у світі, де стільки всього складається погано, завжди існуватимуть смачні каші Шарпа, про які можна точно сказати: «Так, тут усе в порядку».

      За невеликої підтримки Шарпового сина – за словами Роджера, йому з часом і самому почало здаватися, наче синочок усе придумав самотужки, – проект професора кашології було затверджено; ролик запустили не лише в суботньому ранковому шоу, а й у таких популярних щотижневих серіалах, як «Зоряні лицарі», «Герої Гоґана», «Америка Арчі» й «Острів Ґілліґана». Каші розходилися навіть краще, ніж решта товарів Шарпа, а професор кашології став справжнім символом америки. Його фраза «Так, тут усе в порядку», що була приблизним еквівалентом «розслабся і не парся»,