Облиш мене. Ґейл Форман

тебе ненавиджу! – кричала вона. І штовхнула Мерібет просто у груди.

      Було боляче. Їй перехопило дух. Та понад усе це її шокувало. А ще дужче її шокував власний вчинок. Вона вдарила Лів у відповідь. Не боляче, але доволі сильно, щоб зрадити дитину. Лів склала ротик у приголомшене «О», вбираючи все, що тільки-но сталося. І лише після того, як Мерібет перепросила, Лів почала ревти.

      Ішла та частина фільму, коли персонаж С’юзан Сарандон із мультфільму вирушив до реального життя.

      Мати Мерібет думала, що Лів плаче, бо злякалася.

      – Усе добре, люба, – сказала вона. – Відьма помре в кінці.

      Ніби смерть заспокоїть чотирирічну дівчинку.

      Лів і далі рюмсала, а тоді й Оскар почав. Її мати запропонувала поставити інший фільм.

      Мерібет перепросила й пішла до своєї спальні, де також розплакалася.

      12

      Наступного ранку Джін, нянечка Вілсонів, приїхала о сьомій, щоб допомогти вибрати вошей з волосся близнюків. Напередодні вона порадила намастити їхнє волосся олією та вкласти їх спати в шапочках для душу. Цей спосіб був простим, але дуже притаманним Джейсонові. Після вчорашнього нападу плачу Мерібет зателефонувала йому, щоб повідомити про вошей. «Сам розбирайся із цим лайном», – люто крикнула вона на його автовідповідач. А він потелефонував Вілсонам. Сенсація.

      Джін запропонувала відвести дітей до школи з мамою Мерібет.

      – Ідіть поцілуйте матусю на прощання.

      Лів скривилася, витягуючи губи, та повернулася до Мерібет. Якась частина Мерібет хотіла ухилитися від поцілунку. Вона розуміла, що вона – мати й мусить бути дорослою, але хоч раз може хто-небудь відмінити це зобов’язання?

      Безсумнівно, ні.

      Минулої ночі Джейсон спав на надувному матраці в кімнаті двійнят. Не дуже завуальована зневага. Тим часом Мерібет не спала взагалі.

      Поліціянт Оскар причовгав, щоб поцілувати її, і вони пішли разом із Джін та мамою Мерібет. Джейсон мав піти на роботу вже годину тому, але затримався біля книжкової шафи.

      – Ти збираєшся вставати з ліжка сьогодні? – запитав він.

      – Якщо схочу, – в’їдливо відказала Мерібет.

      – Ти справді думаєш, що коли так багато працюватимеш, то швидше одужаєш? – запитав він, ніби потерпілим у цій ситуації був він.

      – Ні, – холодно відповіла Мерібет.

      – Тоді не чини так, – сказав він.

      Об одинадцятій задзеленчав дзвоник. Коли Мерібет відчинила вхідні двері та побачила Луку, вона сильно й гірко розридалася.

      – О, ні! Це недобре, – сказала Лука, проводячи Мерібет до вітальні. Вона сіла на диван. – Що сталося?

      Мерібет докладно описала кожен день після її повернення додому. Відчуття нестриманості. Безжальна залежність її родини від неї.

      Лука терпляче слухала.

      – Хотіла б я сказати, що ти – перша жінка, яка скаржиться на це, – мовила вона.

      – Хіба це не так? – запитала Мерібет, почуваючись одночасно і підбадьореною, і розчарованою, бо ж справді…?

      Лука криво всміхнулася.

      – Чи стане для тебе новиною той факт, що одна з найбільших мрій жінок – подовжити стаціонарне