Загадки природи. Дитяча енциклопедія. Отсутствует

утворилося в кратері погаслого вулкана, куди з надр землі просочилася нафта. Змішуючись з вулканічним попелом, вона через деякий час утворила асфальтове озеро. Такі озера цікаві для людей як природне джерело асфальту. Крім того, вони є справжнім подарунком для криптозоологів, оскільки час від часу з рідкого асфальту дістають «мумії» та скелети давно вимерлих тварин. Завдяки природному консерванту вони чудово зберігаються протягом величезного відтинку часу.

      А от для біологів найбільш дивним озером є, звичайно, Байкал та ще Могильне, яке знаходиться на острові Кільдин, при вході в Кольську затоку. Могильне озеро особливо цікаве тим, що вода в ньому утворює кілька чітко розмежованих шарів. На поверхні вона прісна, а на глибині шести метрів починається шар солонуватої води. Ще нижче рідина зовсім солона, а біля самого дна вона насичена сірководнем. До речі, саме через сірководень озеро дістало свою зовсім не веселу назву. Могильне зберігає ще кілька таємниць. Передусім, усі його «поверхи» заселені своїми мешканцями (сірководневий шар не є винятком). Це водоймище – єдине озеро у світі, де мешкають водночас прісноводні риби, актинії, тріска і… звичайні озерні жаби. Щодо походження дивного «ока планети», єдиної версії немає. Найбільш вірогідним є припущення, що в давнину Могильне було частиною моря. Потім, у процесі довгого геологічного процесу, з води піднявся острів, який прихопив «на пам’ять» шматочок моря. Зазвичай такі водоймища є повністю ізольованими і тому з часом перетворюються на солоні озера. Однак з Могильним вийшло інакше: зверху воно живилося талою сніговою та дощовою водами, а знизу постійно надходила морська вода, що просочувалася крізь піщаний вал, який відділяв водоймище від Кольської затоки. Саме таким чином у Могильному сформувалися ізольовані «поверхи»…

      Тут слід пригадати ще й Велике Солоне озеро – одне з див США. Більш неприємну місцину важко уявити. За кількістю розчиненої солі Велике Солоне озеро може бути конкурентом навіть відомому Мертвому морю: солоність його води коливається від 137до 300 промілле (залежно від кількості опадів). Власне, навіть не води, бо вона подібна до густого холодцю… На бірюзовій поверхні цього водоймища плавають бульбашки, що нагадують мильну піну. Нереальна картина доповнюється пронизливою тишею: птахи навіть не наближаються до нього, а риба не хлюпається через її повну відсутність. Власне, жодна істота не вижила б у таких умовах.

      Наступна загадка, яку задали людям «очі планети», – коливання рівня води. Звичайно це явище нікого не дивує. Але деякі водоймища поводять себе так дивно, що місцеві жителі починають серйозно замислюватися щодо причетності до даного процесу нечистої сили… Візьмімо, наприклад, найближчого сусіда Онезького озера – Шимозеро. Після весняного паводка воно виглядає зовсім звичайно, але ближче до червня починає міліти. До осені водоймище встигає зовсім висохнути. Тоді на його південно-східній частині з’являється абсолютно правильна кругла улоговина, яку місцеві жителі називають Чорною ямою. Вода