Загадки природи. Дитяча енциклопедія. Отсутствует

кульової блискавки висунув А. Анохін. Науковці давно знають, що під землею теж інколи виникають грози. У різних регіонах планети постійно існують чи час від часу несподівано виникають розломи кристалічних порід земної поверхні. Під час деформації у кристалах виникають потужні електричні потенціали. У результаті утворюється п’єзоелектричний ефект, подібний до того, який застосовується в кухонних плитах. Але підземні грози не залишаються непомітними, оскільки частина блискавок вибивається на поверхню.

      Подібні «вогняні примари» – часті гості для населення ряду місцевостей. Наприклад, у західній частині Новосибірська протягом кількох років майже постійно спостерігаються об’єкти діаметром від кількох сантиметрів до кількох метрів. Вони літають на різній висоті, а іноді з’являються прямо з-під землі. Скоріше за все, це дивовижне явище прямо пов’язане з розломом кристалічних порід.

      «Нетипові» блискавки можуть просто «погратися» з людиною, покрутившись поряд, а можуть і вибухнути, накоївши чимало лиха. Чого чекати від темного «колобка» тієї чи іншої миті – ніхто сказати не може. Подеколи вогняні кулі потрапляють до будівель, ніби просотавшись через вікна та стіни або «випливши» зі звичайної електричної розетки. Іноді візит «посланців підземелля» супроводжується справжньою фантастикою. Так, 6 липня 1967 року о 13 годині 30 хвилин художник В. Ломакін, який працював у своїй майстерні в Орлі, почув шелест, що дуже нагадував шум при перегортанні сторінок книги. Джерело звуку знайшлося відразу: прямісінько із стіни повільно виповзала невідома істота… Тіло довжиною приблизно 20 сантиметрів було вкрите смухом і оснащене якоюсь подобою крил. Вирячивши на закляклого власника території темно-коричневі очі, істота нарешті видерлася зі стіни та вирішила політати по майстерні. Однак, здолавши близько метра повітряного простору, гостя вдарилася об лінійку і… зникла. На підлозі тільки залишилося щось подібне до клубка шпагату. Художник хотів підняти «клубок», але знайшов лише густу хмарку сірого кольору. Через мить усе зникло…

      Кульові блискавки найчастіше мають вигляд куль (причому далеко не завжди правильної форми). Проте в даному разі вважати появу волохатого «гостя» творчою уявою художника не можна. Хоча б через те, що з кошлато-крилато-пазуристими різновидами блискавки довелося зустрічатися багатьом людям. У 1993 році, наприклад, мешканець Уссурійська М. Варенцев на Шлотовському плато біля скелі мало не впритул зіткнувся з незвичайними згустками туману. «Туман» мав кулеподібну форму й завзято качався по землі. Коли людина наблизилася, одна з куль раптом перервала своє захопливе заняття й почала рости. За кілька секунд у неї «прорізалися» солідна паща з вишкіреними зубами та лапи з пазурами. Майже одразу в мимовільного «контактера» стався напад важкого головного болю, агресивна ж куля зменшилася в розмірі й зникла.

      Коли блискавки перебувають «у поганому настрої», вони, з’являючись, псують електропроводку, виводять з ладу різні прилади