Кращі твори (збірник). Леся Українка

ти мені: «Ми заручили»,

      бо ще ж я не рабиня поки що

      і маю власну волю.

      Деїфоб Ні, Кассандро,

      бо кожна дівчина, чи то рабиня,

      чи то царівна, слухає родини.

      Кассандра Я, брате, й не рабиня, й не царівна,

      а більше й менше, ніж вони обидві.

      Деїфоб Я не для загадок прийшов сюди,

      не для пустих розмов. Кажу виразно,

      що ти заручена. Цар Ономай

      тебе собі жадає в надгороду

      за спілку й поміч проти ворогів.

      Хвалився він, що піде в бій сьогодні,

      і всіх своїх лідійців поведе,

      і що не зайде сонце, як вже буде

      розбите впень усе вороже військо.

      «Коли се правда, – ми сказали, – завтра

      ти поведеш Кассандру до намету».

      Кассандра Хіба що так! «Коли се правда…» Власне,

      що се неправда.

      Деїфоб Я не сподівався,

      що ти, троянка і дочка Пріама,

      так самолюбно можеш відрікатись

      подать рятунок Трої і родині.

      Атрідова дочка була величніш,

      недарма еллінки проти троянок

      так величаються, бо вийшла з них

      славутня Іфігенія, що радо

      життя своє дівоче положила

      за славу рідного народу.

      Кассандра Брате,

      не знаєш ти ціни жіночим жертвам,

      а я тобі кажу: з усіх жінок

      славутня Іфігенія зложила

      ще не найбільшу й не найтяжчу жертву.

      Ох, скільки тяжких, хоч безславних жертов

      зложили ті жінки, що не лишили

      імення по собі! Якби схотів ти

      від мене жертви крові, певне б, я

      її здолала дати, але сеї –

      не можу, брате, я не героїня.

      Деїфоб Так, я се бачу, ти сестра Паріса,

      але не Гектора. Наш Гектор міг

      життя віддати, жінку залишити,

      осиротити сина для рятунку

      або для честі Трої. А Паріс

      готовий для Гелени загубити

      весь рідний край. Отак і ти, Кассандро,

      для тіні млявого свого Долона,

      хоч сам він був зрадливий проти тебе,

      готова всіх нас утопити.

      Кассандра Брате!

      Не ображай загубленої тіні!

      Ти кажеш, млявий був Долон, зрадливий?

      Чому ж той млявий та пішов на згубу,

      на смерть видиму в той час, як ніхто

      з моїх братів-героїв не одваживсь?

      Либонь, тому, що Гектор вже був мертвий,

      а Деїфоб одважний тільки словом.

      Деїфоб Старий я для розвідок. Ти ж, Кассандро,

      ще молода, щоб старшого судити.

      Кассандра Над всіх старших найстарша Правда, брате.

      На ймення правди, я тебе питаю,

      за що ти тінь Долонову образив,

      за що героя ти назвав зрадливим,

      героя, що за рідний край загинув?

      Кого він зрадив?

      Деїфоб Та тебе ж, Кассандро!

      Чи ти забула?

      Кассандра Брате, ти не знаєш,

      яка буває зрада. Я тобі

      на ймення Аполлона присягаюсь:

      я перша