Історія цивілізації. Україна. Том 2. Від Русі до Галицького князівства (900–1256). Коллектив авторов

80–81, 88–89, 98–104). Тож території, що нас цікавлять у цьому разі, на північному сході Чернігівської землі можна оконтурити приблизно на кордоні вищезгаданого літописного Подесення, південніше Вщижа, Брянська, Коралева і Крома.

Література

      Археология Украинской ССР. 1986. Т. З: Раннеславянский и древнерусский периоды. Киев.

      Бородин Г. В., Моргунов Ю. Ю. 2003. К вопросу о переяславско-черниговском пограничье с кочевой степью в конце XI – середине XII вв. Археологія та історія Північно-Східного Лівобережжя (І – початку II тис.). Суми, с. 79–89.

      Довженок В. И. 1968. Сторожевые города на юге Киевской Руси. Славяне и Русь. Москва.

      Довженок В. Л., Лінка Н. В. 1955. Розвідка давньоруських городищ на нижній Росі в 1949 р. Археологічні пам’ятки УРСР, 5, с. 151–156.

      Енуков В. В. 2003. Русь и бывшие племенные территории (на примере Посемья). Археологія та історія Північно-Східного Лівобережжя (І – початку II тис.). Суми, с. 7–14.

      Енуков В. В. 2003. Некоторые вопросы обороны Курского княжения. Археологія та історія Північно-Східного Лівобережжя (І – початку II тис.). Суми, с. 93–111.

      Зайцев А. К. 1975. Черниговское княжество. Древнерусские княжества Х – ХІІІ вв. Москва, с. 57–117.

      Котляр М. Ф. 1975. Воєнне мистецтво Давньої Русі.

      Кучера М. П., Іванченко Л. І. 1987. Давньоруська оборонна лінія в Пороссі. Археологія, 59, с. 67–69.

      Кучера М. П. 1999. Слов’яно-руські городища VІІІ–ХІІІ ст. між Саном і Сіверським Дінцем. Київ.

      Кучінко М. М. 1993. Історично-культурний розвиток Західного Побужжя в IX–XIV століттях. Луцьк.

      Лысенко П. Ф. 1974. Города Туровской земли. Минск.

      Лысенко П. Ф. 1991. Дреговичи. Минск.

      Моргунов Ю. Ю. 1996. Древнерусские памятники поречья Сулы. Курск.

      Моргунов Ю. Ю. 2003. Самсониев Остров: Пограничная крепость на посульской окраине Южной Руси в ХІ–ХІІІ веках. Москва.

      Моця О. П. 1996. Південно-західні кордони Київської Русі за матеріалами поховальних пам’яток. Początki sąsiedztwa. Pogranicze etniczne polsko-rusko-słowackie. Rzeszów, s. 91–96.

      Моця О. П., Покас П. М. 1998. Яблунівські кургани: хронологія та етнічна приналежність населення. Археологія, 2, с. 62–72.

      Населення Прикарпаття і Волині за доби розкладу первіснообщинного ладу та в давньоруський час. 1976. Київ.

      Орлов Р. С., Моця А. П., Покас П. М. 1985. Исследования летописного Юрьева на Роси и его окрестностей. Земли Южной Руси в ІХ – ХІV вв. Киев, с. 30–60.

      Плетнёва С. А. 1973. Древности Черных Клобуков. Свод археологических источников. Вып. Е1–19. Москва.

      Поляков Г. П., Шинаков Е. А. 1997. Летописный Рогов. Любецький з’їзд князів 1097 року в історичній долі Київської Русі. Чернігів, с. 118–119.

      Шинаков Е. А. 1990. Северные границы «Русской земли» X века. Тезисы историко-археологического семинара «Чернигов и его округа в ІХ – ХІ вв.». Чернигов, с. 146–149.

      Населення

      Олександр Моця, Олена Черненко

      Нестор Літописець, характеризуючи етнічний стан усього слов’янського світу наприкінці І тис.