За двома зайцями. Вибране. Михайло Старицький

серед хати, щоб нам було просторніше їсти, балакати й пити.

      Голохвостий. От і я поможу! (Біжить і вносить з Пидорою столи.) Та повертайся, Пидоре, так прудко, як я, а то ледве трусить…

      Пидора. За вами й похопишся?..

      Голохвостий (тихо до Галі). Пипонько моя! Щіточко, манюсенька!

      Галя одходить.

      Секлита (до Галі). Що це ти, Галю, стоїш, мов неприкаяна? Застилай столи та подавай пляшки та чарки, а то мої кумочки заскучають.

      Голохвостий. Ой, ой! (Зітхає.) Де б уже не заскучали без чарочки?

      Марта. З вами заскучаєш?

      Голохвостий. Значить, можу знайти забавку?

      Марта. Та одчепіться! (Штовха ліктем.)

      Деякі міщанки. Ха-ха-ха! Ну й панич!

      Пидора й Галя ставлять на столі всяку страву, пляшки й чарки.

      Секлита (бере пляшку). Вип’ємо ж по чарці за живих і за мертвих! (Налива і п’є.) Щоб живим жити і не вмирати, а помершим, коли померли… (Маха рукою.)

      Голохвостий. Бодай не вставати!

      Всі. Ой, хто видав так говорити! Оце так!

      Секлита. Глядіть лишень, ви великорозумні! Мертві лежать на Щекавиці та нікому не шкодять, а живі часом дуже, дуже шкодять! (П’є.)

      Голохвостий (налива чарку). Про мене, вип’ємо і за здоров’я мертвих. Пошли боже з неба, чого нам треба! Помершим чарку, а нам горілки! (П’є.)

      Секлита ходить круг столу, налива всім і сама п’є, частує. Подають пироги, страви на стіл. Всі п’ють і їдять.

      Одна міщанка. Даруй же боже цей празник проводити, тамтого року діждати!

      Марта. Щоб ми діждали в добрім здоров’ї пити і на той рік; а я вже забігала до сусіди та хильнула чарку, другу… та трошки й веселенька!

      Секлита. То й добре! На здоров’ячко!

      Голохвостий (налива собі знов). А звідки ти? – З Ромна! – А білет єсть? – Нема. – В тюрму, шельму! (Марті.) Позвольте з моїх рук!

      Марта. Ще з вами не покумалися!

      Голохвостий. Што ж, покуматися не штука!

      Секлита. Сідайте ж, кумцю, до гурту!

      Марта. Е, де вже там сидіти! Мені аж танцювати хочеться, так весело!

      Всі. То й танцюй!

      Голохвостий. Валяйте, без хвасону!

      Марта (приспівує).

      Уберуся, молодая, в новенькі сап’янці

      Та винесу я бублики на базар уранці.

      Ой бублики гаряченькі, ой бублики свіжі,

      З таком, з маком і з яйцями, ще й смачні до їжі!

      Голохвостий. Славно! (Знов чарку.) Ех-х! (Притупує.)

      Марта

      А до моїх до бубликів кавалери-паничі

      І моргають брівоньками, й зазирають, мов сичі!

      Сюди, сюди, до бубличків великого смаку,

      Ой паничі, з маком, таком, попичі й без таку.

      Голохвостий (пританцьовує). Ой не бійся, пригорнися – з таком, серце, з таком!

      Секлита. От люблю за веселий звичай! От люблю! (З чаркою.) Сідайте ж!

      Марта. Та й сяду ж.

      Вихід XI

      Ті ж і Устя.

      Устя (вліта з кошиком і прямо у скоки)

      Дивітеся, чоловіки,

      Які в мене черевики!

      Це ж мені панотець покупив,

      Щоб хороший молодець полюбив!

      А