Мисливські усмішки. Остап Вишня

Читать онлайн.
Название Мисливські усмішки
Автор произведения Остап Вишня
Жанр Юмористическая проза
Серия Перлини української класики
Издательство Юмористическая проза
Год выпуска 0
isbn 9786171276031



Скачать книгу

Затямте собі слово – «позаяк»… Це дуже вкраїнське слово… Що воно значить, я й сам не знаю, але людина без нього не українець…

      Коли вас хто спитає:

      – Українську мову знаєте?

      Кажіть:

      – Позаяк я її вчив, значить, знаю…

      Квит! П’ять! І вищий розряд, як кваліфікованому знавцеві мови української.

      Далі. Папери, що ото пишуться в канцеляріях і звуться по-російському «отношениями», звіть – «відношеннями». Обов’язково. Відповіді пишіть так:

      «З огляду на Ваше відношення за № 101, ми на В/відношення, маємо за честь надіслати наше відношення, бо Ваше відношення торкається нашого відношення і т. д., і т. ін…»

      Боже вас борони написати: «На ваш лист за № 101 відповідаємо… і т. д. і т. д.» Треба обов’язково в канцелярських паперах «нявкати»…

      Тоді папери ті звучніші… Як коти в березні…

      Далі. Широко вживайте слова: «розумієте». Як говорите з селянином, так після кожного слова: «розумієте», «розумієте»… То він вам, кінець кінцем, скаже:

      – Ні чорта я не розумію…

      І піде… А вам аби він пішов…

      Далі. Замість «спасибі» чи «мерсі» – кажіть «дякую»… Тільки робіть наголос не на «я», а на «у»…. Дуже ефектне слово… Тоді вас запитуватимуть усі:

      – А хто за попа? А чи велика парафія? А скільки цього посту посповідали?

      Оце поки що візьміть під увагу. Це обов’язково для українізованої людини для того, щоб її не скоротили…

      Щасти ж вам, доле, на цім тяжкім, але славнім шляху!

      І там таке саме

      З Марсом учора вночі балакав…

      Тільки ото він своєю фазою до нас повернувся, я на Холодну гору, бінокля на носа – зирк! – а там над самісіньким кінцем, ноги звісивши, чолов’яга сидить…

      У кепці, в сандаліях, штани під поясок…

      Сидить, ковбасу їсть…

      Я грамофонну трубу в рота, одкахикавсь, та як двину:

      – Здоров, марсіянцю!

      – Здрастуй, мать – сира земля!

      – Якої губернії?

      Щось він мені таке сказав – не розібрав я. Не то Катеринославської, не то Катеринославської…{66}

      – Як живете? – питаю.

      – Говоріть, – кричить, – по-руському, а то я по-українському слабувато!

      – Не українізувались хіба?

      – Ще!

      – І в нас іще! Українізуємось оце! Термін надходить! Гарячка!

      – Магай Біг!

      – Спасибі! А хіба в Бога вірите!

      – Дома віримо, на службі – ні!

      – І в нас так! А де працюєте?

      – У Марсотресті!

      – Який розряд?

      – Чотирнадцятий плюс двадцять нагрузки!

      – Платять?

      – Платять! Та оце скорочують!

      – А чому?

      – Директорової жінки сестра приїхала…

      – Розумію! І в нас часом так. А яка влада у вас на Марсі?

      – Ради!

      – А неп є?

      – Нема! Повмирали від «уравнительного»…{67}

      – Візьміть наших!

      – На чорта вони нам?

      – Візьміть – у нас хороші: гладкі та голені…

      Конец



<p>66</p>

Катеринославська губернія – губернія, створена за царським указом у 1802 р.; ліквідована в 1925 р. (з’явилася Дніпропетровська область).

<p>67</p>

Повмирали від «уравнительного»… – ідеться про оподаткування непманів.