Секрети Лос-Анджелеса. Джеймс Эллрой

лише на нього трохи натиснути, інших же він соромиться і здасть їх хіба що вправному детективові. Вони плекали в Едові це відчуття уразливих місць. І він його вигострив у собі настільки, що іноді навіть не міг дивитися на своє відображення у дзеркалі.

      Вони засиджувалися допізна – двоє вдівців та молодий холостяк. Арт мав бзік щодо серійних убивць – він раз у раз просив його тата знову оживити в пам’яті справу Лорена Атертона: жахливі докази, показання свідків. Престон неохоче ділився спогадами – він волів, аби його слава не потьмяніла із часом від постійних згадувань цього випадку. Але також розглядали і старі справи Арта – Едові було чого повчитися і тут: майже миттєві зізнання, статистика розкриття злочинів на рівні 95 відсотків. Його талант до розкриття злочинів був безсумнівним.

      Засинаючи на ходу, Ед спустився на парковку.

      – Кря-кря! – почулося раптом позаду, і чиїсь руки розвернули його.

      Перед ним був чоловік у дитячій масці – каченяти Денні. Двійка лівою та правою збила з нього окуляри; удар по нирках – і він завалився на підлогу. Наступні удари були по ребрах – після них Ед зіщулився.

      Удар в обличчя, перед очима понеслися спалахи; зробивши свою справу, двоє чоловіків пішли геть – один крякав, другий сміявся. Впізнати їх було дуже легко: різкий голос Діка Стенсленда, хода професійного футболіста Бада Вайта.

      Ед сплюнув кров і вилаявся їм услід.

      Розділ 15

      Расс Міллард інструктував четвертий загін Відділу моралі щодо порнографії.

      – Порнографічні фотожурнали, джентльмени. Останнім часом нерідко їх знаходять на місцях скоєння злочину, особливо якщо йдеться про справи, пов’язані із наркотиками, букмекерством та проституцією. Зазвичай такі штуки виробляють у Мексиці, тому це перебуває поза нашою юрисдикцією. Але в той же час порнографія зазвичай – це добре організований бізнес, тому що на виробництво матеріалу потрібні великі бабки, а на його розповсюдження – ще й великі зв’язки. Але Джек Драґна – депортований, Мікі Коен – у в’язниці, та й узагалі, він занадто пуританин для таких речей, а Мо Яґєлці і без того є чим опікуватися. Брудні картинки не у стилі й Джека Вейла – той лише трусить букмекерів і потім просаджує всі гроші у казино в Лас-Веґасі. До того ж не схоже, аби все це друкувалося тут – занадто висока якість, як для типографій Лос-Анджелесу. Хлопці з дільниці на Ньютон-стрит перевірили – у місцевих друкарень просто немає технічної можливості друкувати такі журнали. Однак декорації знімків вказують на те, що робили їх десь у Лос-Анджелесі: у вікнах іноді видно пейзажі, які нагадують Голлівуд-Гіллс, та й узагалі – меблювання на фото притаманне типовим дешевим лос-анджелеським помешканням Отже, наше завдання: знайти джерело цього бруду й заарештувати всіх, хто це виробляє, позує для цього та розповсюджує, та й меблювання типове для дешевих лос-анджелеських квартирок.

      Джек застогнав. Господи, мисливці на порноділків у 1953-му. Але іншим,