Секрети Лос-Анджелеса. Джеймс Эллрой

помилявся, і я без вагань виставляю офіцеру Вайту найвищий бал за всіма параметрами службової відповідності. Вайт не раз демонстрував неймовірну мужність. Наведу кілька прикладів того, як офіцер Вайт діяв в екстремальних ситуаціях, аби довести, що заради покарання злочинців він готовий виходити за межі того, що вимагає від нього службовий устав.

      1. Восьме травня 1952 року. Під час спроби пограбування винного магазину, офіцер Вайт (він страждає від старих футбольних травм) майже кілометр гнався за озброєним підозрюваним. Підозрюваний кілька разів стріляв у офіцера Вайта; той не відкривав вогонь у відповідь, побоюючись наразити на небезпеку випадкових перехожих. Підозрюваний схопив жінку і приставив до її голови револьвер. Побачивши, що злочинець взяв заручницю, офіцери, які прибули на допомогу Вайту, розпочали з підозрюваним переговори. Тим часом Вайт непомітно зник з поля зору, обійшов злочинця та підкрався до нього ззаду. Коли злочинець відмовився відпустити жінку і здатися, Вайт вистрілив йому в потилицю і вбив на місці. Жінка не постраждала.

      2. Численні випадки. Одне з ключових завдань Підрозділу нагляду – зустрічати в Лос-Анджелесі злочинців, що звільнилися умовно-достроково, і переконувати їх у нерозумності вчиняти тяжкі злочини в нашому місті. Ця робота вимагає неабиякої фізичної сили й сміливості, і, кажучи відверто, офіцер Вайт з цієї точки зору став незамінним працівником, бо може залякати навіть найзапекліших злочинців, змусивши їх дотримувати правил умовно-дострокового звільнення. Також він із власної ініціативи витрачає на нагляд за такими персонажами – особливо за тими з них, хто сів на нари за важкі злочини, – чимало ще й особистого часу. Так, саме він заарештував Джона (Великого Пса) Кассезе, двічі судимого за зґвалтування та озброєний грабіж. 20 липня 1952 року Вайт, спостерігаючи за Кассезе в барі, почув, як той намагається схилити неповнолітню до занять проституцією. Кассезе намагався опиратися арештові, але офіцер Вайт застосував фізичну силу і просто його заламав. Пізніше Вайт і ще двоє співробітників нашого підрозділу (сержант Майкл Брюнінґ та офіцер Р. Дж. Карлайл) провели інтенсивний допит Кассезе щодо його діяльності після звільнення. Кассезе зізнався у зґвалтуванні та вбивстві трьох жінок. (Див. звіт Відділу вбивств 168-А від 22/7/52.) Кассезе судили, призначивши йому найвищу міру покарання, і стратили у «Сан-Квентіні».

      3. Вісімнадцяте жовтня 1952 року. Офіцер Вайт, ведучи нагляд за достроково звільненим Персі Гаскінсом, помітив його у товаристві двох знаних бандюків – Роберта Мекі та Карла Картера Гоффа. Усі троє були не раз судимі за збройні пограбування, і офіцер Вайт, зрозумівши, що вони можуть готувати наступний злочин, почав діяти. Він пішов слідом за Гаскінсом, Мекі та Гофом в овочеву лавку за адресою: С.Берендо, № 1683. Троє підозрюваних пограбували крамницю і спробували втекти. Коли вони вийшли на вулицю, офіцер Вайт, який все бачив через вікно, наказав їм кинути зброю і здатися. Грабіжники відмовилися. Вайт почав стріляти, вбив Гоффа і важко поранив Мекі. Гаскінс здався. Мекі пізніше помер від отриманих поранень, а Гаскінса судили за озброєне пограбування. Він зізнався ще