Космічні мільярдери. Тим Фернхольц

її в легкий серпанок. «Falcon 9» зникла. А коли розсіявся дим, стало видно лише розкидані уламки, які стрімко падали вниз. Політ ракети тривав дві хвилини і вісімнадцять секунд, а потім вона вибухнула. Триста тисяч людей, які дивилися пряму трансляцію компанії, так і стояли, утупившись у чисте, блакитне небо Флориди.

      Не було навіть пристойних світлин катастрофи. Здавалося, немовби ракета просто… щезла.

      День народження Ілона Маска було зіпсовано. Він переслухав новини. А тоді почав друкувати твіти.

      1

      Пригодницький капiталiзм

      Чимало людей стверджували, що найкращий спосіб отримати невеликий статок в аерокосмічній промисловості – це розпочати діяльність із великим.

Ілон Маск

      Навряд чи Маск був єдиним підприємцем-мільярдером, який прагнув перевернути космічну промисловість. З іншого боку, складалося враження, немов усі, хто чогось досягнув у галузі споживчих технологій, шукали як укласти трохи грошей і часу в далекосяжне космічне підприємство. Більшість із тих ентузіастів – попри всі попередні успіхи у торгівлі – не впоралися із жорсткими випробуваннями ракетного бізнесу. Усе товариство космічних ґіків, які підбадьорювали, критикували й часто працювали на цих людей, із перших рядів спостерігали за тим, як заможні мрійники різних штибів, від банкірів до колишніх астронавтів, намагалися побудувати бізнес у космосі й зазнавали невдачі.

      Чимало з тих мільярдерів були вихідцями з Кремнієвої долини й технологічного сектора. Більшість із них досягли успіху, створивши прибутковий бізнес, хоча їм і торочили, що їхні плани непередбачливі та сумнівні з фінансової точки зору, або ж просто нездійсненні. Вони, своєю чергою, зуміли переконати інших людей укласти свої гроші та час у ризиковані ідеї, які згодом відплатилися сторицею. А ще вони розуміли тенденції розвитку технологій, зокрема в телекомунікації та Інтернеті, які б спрямували приватний капітал у ракетний бізнес.

      Промовистим прикладом для розуміння зростання інтернет-компаній у Сполучених Штатах на зламі століть є те, що урядові технології налагодження зв’язків охопили і приватний сектор. На підйомі комп’ютерної мережевої революції, яку підтримували потреби Міністерства оборони, дехто заробив чималий статок. А чи не могла така ж прибуткова екосистема зародитися з мільярдів доларів, які NASA витрачало на розвиток космічних технологій?

      Початковою відповіддю було категоричне «Ні».

      Коли в 1990-х роках розквітнув інтернет-бум, його світочі швидко побачили, що з’єднання з Інтернетом через телефонні лінії не передаватиме дані задосить швидко до всіх аудіо-та відеопристроїв, появу яких вони вже передбачали в майбутньому. Їм також кортіло позбутися дротів і віднайти бездротове рішення. Хоча оптико-волоконні кабелі почали передавати основну частину інтернет-трафіку, їх контролювали телекомунікації, бізнес був чітко регульований і вимагав чимало робочої сили і технічного обслуговування. Чому б не залишити всі ці земні