Космічні мільярдери. Тим Фернхольц

та преси. Головним чином він був виконавцем, системним менеджером і стратегом. Хоча, безумовно, Безос був неймовірно амбіційним і вибором часу натякав, що він просто хотів про себе нагадати.

      Та попри всю ту увагу, яку їм удалося привернути, сенсаційні відкриття від Бренсона та Безоса поступово стерлися з пам’яті.

      Перший політ «Virgin Galactic» відкладався все далі й далі. Та ж таки оригінальність, завдяки якій Рутан найкраще з-поміж усіх міг зібрати вручну експериментальний космічний корабель, стала для нього неабиякою перепоною в розробці такого літального апарата, який міг би працювати згідно вимог до безпеки і щоб його було доцільно виробляти. За своєю суттю космічні літаки на кшталт збудованого Рутаном, були досить невизначеними – не бездоганні для польотів ані в атмосфері, ані в космічному вакуумі, та ще й спиралися на використання складних крил і незвичайної рухової установки, що було досить сумнівним рішенням. Перший космічний корабель Рутана так і не здійснив тестового польоту аж до 2014 року, тобто впродовж більше, ніж десятиліття після того, як прототип злетів двічі за тиждень. На час виходу цієї книжки, жоден із-поміж семи сотень власників квитків так і не піднявся на борт космічного корабля і не опинився над атмосферою. Ця тривала затримка, разом із безперервними рекламними обіцянками Бренсона, ще більше посилювала переконання загалу, що в «новому космічному бізнесі» переважали дилетанти.

      Жоден інженер чи науковець у NASA, які ревниво захищали свої місії дослідження космосу, ані найбільші американські розробники ракет у «United Launch Alliance» («ULA»), дочірні підприємства шанованих фірм на кшталт «Boeing» та «Lockheed Martin» вражені не були. Звісно, ці молоді хлопці вміли гарно описувати ракети на папері та рекламувати їх у пресі. Але коли вони збиралися насправді запустити в небо щось корисне?

      Проте упевнено відповів на це запитання Ілон Маск своїм першим польотом ракети «Falcon 9» у 2010 році. Цього дебюту та ще наступних сімнадцяти успішних польотів упродовж наступних п’яти років цілком вистачило для того, аби обійти супутникових операторів і NASA – дві групи, які перебували під постійним тиском бюджету і віддали перевагу значному

      скороченню витрат «Space X». Та все одно залишалося ще чимало критики від тих, хто вважав, що команда Маска не приділяла належної уваги якості. Якщо вже ти літаєш, то маєш бути надійним. Ракетна та банківська сфери мають дві схожі риси: вони капіталомісткі, а також потребують конфіденційності.

      Тож коли 28 червня 2015 року «Falcon 9» вибухнув через дві хвилини і вісімнадцять секунд під час свого дев’ятнадцятого польоту, це не просто продемонструвало проблему одного контракту чи навіть самої компанії «Space X». Це поставило під загрозу саму ідею приватного космічного бізнесу, якому І. Маск та інші підприємці намагалися дати нове життя і вирвати його з рук військово-промислового комплексу.

      «Space X» була вже на півдорозі до того, щоб відвоювати право конкурувати за контракти запуску, які пропонував уряд США не лише як цивільні дослідницькі місії, а для потреб національної