Космічні мільярдери. Тим Фернхольц

Суборбітальні ракети можуть упоратися з посередніми науковими проектами та подарувати людям чудовий краєвид, але орбітальні ракети можуть запускати прибуткові супутникові сузір’я, виконувати дослідницьку роботу для NASA і не тільки. Усім відомо, що туризм ніколи не був тим видом бізнесу, який міг стати прибутковим без покровителя мільярдера – одна із причин, чому Маск натомість заснував «Space X», яка доставляла вантажі на орбіту.

      Щоб дістатися до орбіти, потрібен літальний апарат, здатний виробляти порядки величин більшої потужності й сили, ніж для того, щоб долетіти до межі космосу. Важливо не те, якої висоти сягає ракета, а до якої швидкості розганяється. Уся хитрість у тому, щоб розігнатися до такої швидкості, аби рухатися вперед так само швидко, як падаєш назад, й у такий спосіб залишаючись на постійній висоті над Землею. Для низької орбіти ця швидкість становить приблизно 17 500 миль за годину[13]. А для того, щоб досягти межі космосу, ракетам «Blue Origin» потрібно розігнатися лише до 2125 миль за годину[14]. Відносно, це така ж відмінність, як між швидким велосипедистом на шосе і спортивними автівками.

      Ось що так дошкулило Маску: його ракета вибухнула, виконуючи один із найбільш екстремальних маневрів, якого люди могли очікувати від механічного пристрою, натомість Безосу оплески дісталися за дитячу забавку, і здавалося, що ніхто на всій планеті не помічав різниці.

      Виноски

      1

      70 м.

      2

      3,96 м.

      3

      132,2 градуси нижче нуля за Цельсієм.

      4

      1,814 кг.

      5

      402,2 км.

      6

      3218,688 км.

      7

      Від 402 до 37,015 км відповідно.

      8

      667,73 км².

      9

      14,48 км.

      10

      15,24 м.

      11

      93,3 км.

      12

      6,920 км/год.

      13

      28163,52 км/год.

      14

      3419,856 км/год.

13

28163,52 км/год.

14

3419,856 км/год.