Боротьба за дитину. Франсуаза Дольто

багато в чому визначив сучасний вигляд Парижа. – Ред.

      20

      Les Cahiers au feu, André Coutin, Е`d. Hallier, 1975, p. 164—165.

      21

      Опера «Манон Леско» Дж. Пуччині. – Ред.

      22

      Wayapi, ein Jahr im Djungel Guyanas, Elfie Stejskal, Urac-Pietsch Veriag, Wien, 1981.

      23

      Згідно з теорією англійського священика і вченого Томаса Мальтуса (1766—1834), перенаселення підриває ресурси, що забезпечують існування людства. Війни, хвороби і голод він розглядає як необхідні в сенсі корегування чисельності населення процеси. – Ред.

      24

      Едип, коротко кажучи, це статевий орган батьків, якого заборонено чіпати: інцест заборонено втілювати в реальність, чого не скажеш про його уявне бажання. Це цілий світ. Можна сказати інакше: світ, що досяжний для огляду, але незбагненний для дитини, яка не має права торкатися його чи хапати руками. Це священний предмет, що перебуває для дитини під абсолютною забороною; він не залежить від досвіду, з яким дитина на певний час зіштовхується і який вчить її, що вона може впоратися з усім цим за допомогою розумних і дієвих прийомів, які їй пропонується упевнено засвоїти на прикладі дорослих.

      25

      Підручник був виданий на хвилі патріотизму після франко-німецької війни 1871 року. – Ред.

      26

      Морис Трентиньян (1917 – 2005) – славетний французький автогонщик, зірка Формули-1 1950—60-х рр. – Ред.

      27

      Насправді це лише авторська інтерпретація біблійних подій (див.: Буття 4, 17). – Ред.

      28

      У французькому місті Ґарші розташовані відома травматологічна лікарня Раймона Пуанкаре і психіатрична клініка Шато де Ґарш, заснована грецькою принцесою Марією Бонапарт, ученицею Фройда. – Ред.

      29

      La Vie après la Vie, docteur Raymond Moody, Ed. Robert Laffont.

      Розділ 5. Дитина – піддослідна тваринка

Наукова література

      Наука про дитину, дедалі багатослівніша, запозичила свої інструменти з природничих і гуманітарних наук: біології, економіки, статистики, експериментальної психології. Їй виповнилося не більше сторіччя. Перші публікації з педіатрії припадають на середину XIX ст. Можна сказати, що дослідження поведінки новонароджених – чи потребує немовля передусім харчування, чи любові? – досі залишається актуальним і гострим; послідовне вивчення таких питань нараховує лише кілька десятиліть. Чи не виявиться за такого наукового підходу, що мудрість бабусь, чарівні казки, міфологія, ідеології, що передавалися з вуст у вуста, повністю перемістяться в царину літератури? Або, навпаки, учені віднайдуть корені інтуїції, яка живить творчість поетів і романістів? Становище дітей виграло б від цього. Здається, наука, на яку покладалося стільки сподівань у XIX ст., тільки посприяє розвитку дитини.

      Не так сталося, як гадалося. Наука почала служити не дитині. Вона прислужує наявному ладові, загальній освіті, поліції. Або самій Науці. Це дослідження для досліджень. Тут знову ж таки, на жаль, ідеологія нікуди не поділася. Одні підходи і тенденції протиставляються іншим підходам і тенденціям.

      Дитинство