Щастя для кожного. Пау Рейзін

тіла – вони вже добре мені знайомі. Він, як завжди, оглядає все її тіло, а потім зупиняється на «пружних вершинах», як це написано в тексті на сторінці.

      А тепер він відкриває сайт «Тріпедвайзор» і читає відгуки про курорт у Таїланді, куди вони планують поїхати з Арабеллою Педрік (це мені відомо з його е-мейлів). Насправді Арабелла Педрік не така вже й «гламурна», як думає Мет. Її батько не торговець витворами мистецтва, а інспектор зі страхових виплат. І, до речі, познайомилися вони не на роботі, а на курсах безпечного кермування для оштрафованих водіїв. Тим не менш, уже за кілька тижнів вони їдуть у Таїланд.

      Чи чекаю я з нетерпінням на їхню поїздку?

      Звісно ж. (Подія, запланована у найближчому чи середньо-найближчому майбутньому.)

      Чи відчуваю я неясне тепле передчуття помилки в бронюванні, що от-от станеться, у результаті якої вони опиняться на зовсім іншому курорті? (Туристичний оператор обіцяв мені «пригодницький відпочинок для найбільш відчайдушних мандрівників»).

      Ні-ні, ніяких теплих передчуттів. Принаймні я цього не визнаватиму.

      Чи є ризик завершення їхніх стосунків через те, що пригодницький відпочинок так вдало збіжиться з тим, що Арабелла Педрік панічно боїться павуків і змій?

      Головне не квапитися, Ейдане. Нікуди не квапимося. Помсту, як-то кажуть, подають холодною.

      Мет уважно перечитує відгуки на семизірковий готель, у якому вони так і не відпочиватимуть, а я переглядаю юридичний документ, над яким він працював нещодавно, і видаляю три слова «не». Таке маленьке слово, але як впливає на речення! Потім я трохи вгамовуюся й повертаю два слова назад. Достатньо й одного. Не треба пересолювати те, що вже переперчене.

      Наостанок я замінив слово «створив» у службовій записці, що Мет от-от надішле своєму начальнику, на «стерво» й підкрутив на максимум опалення в кімнаті. Ну й досить на сьогодні.

      По-дитячому? Аж ніяк.

      Джен

      Веселий вийшов день на роботі. Після обіду ми з Ейданом дивилися «У джазі тільки дівчата». Ейдан – це штучний інтелект, якого ми вчимо спілкуватися з людьми. Ім’я в нього чоловіче, але оскільки це машина, то статі в нього, звісно, немає. Він гендерно нейтральний, якщо можна так сказати. Я звикла сприймати його як чоловіка, бо його синтезатор голосу налаштований на чоловічий. Звісно, це легко змінити, і загалом я маю іноді встановлювати йому жіночий голос, щоб у нього була можливість учитися спілкуватися від імені обох статей, але мені більше подобається чоловічий голос. Він спокійний і навіть трохи мене гіпнотизує. А ще я налаштувала йому ледь помітний валлійський[10] акцент – мені здається, йому личить. Та й казати про нього «він» якось краще, ніж «воно».

      А ще мені слід припинити говорити, що ми його вчимо, бо насправді вчиться він сам. Я не маю права виправляти його помилки – яких, до речі, стає дедалі менше, – бо він сам їх чудово виправляє.

      Саме.

      А хай йому…

      Так от, ми дивилися фільм, і тут мені

10

Одна з мов Великої Британії, офіційна мова Уельсу.