Название | Відверта розмова про жіноче здоров’я. Просто про головне |
---|---|
Автор произведения | Наталія Лелюх |
Жанр | Медицина |
Серия | |
Издательство | Медицина |
Год выпуска | 2018 |
isbn | 978-617-12-5179-3, 978-617-12-4754-3, 978-617-12-5180-9 |
Якщо ви думаєте, що в бактерій усе інакше, ви трохи помиляєтесь. Так само, тільки набагато швидше працює РАЦС і спалахи фотографів опромінюють напівтемряву середовища проживання, особливо якщо це бактерії, що живуть у піхві.
У попередньому розділі ми говорили про основних мешканців вагінального середовища та про їхній патріотизм. Але зовсім не зупинялися на соціальній поведінці місцевого населення. Так-так, таке існує, і, більш того, 25 років тому це було вперше офіційно описано як феномен соціальної поведінки або «почуття кворуму» в бактерій.
А чому? А тому, що вони давно просікли: в агресивному і мінливому зовнішньому середовищі можна вижити тільки в співтоваристві собі подібних, передаючи дітям знання про виживання.
На всіх слизових нашого організму, на поверхні зубів живуть не просто бактерії, а клани і спільноти бактерій, які називаються біоплівками.
Жили собі бактерії окремо, плавали зграйками, стояли в черзі за глікогеном, тікали від голодних макрофагів. А потім Він зустрів Її.
Через 15 хвилин, у які вмістилося все: шал зустрічі, суєта, гості, триярусний торт, здоровий сон першої шлюбної ночі та весільна подорож до сусідньої складки слизової – молодята вирішили облаштовувати сімейне гніздечко. Середовище сприятливе. Пам’ятаймо, що мікроби – мудрі створіння, вони НЕ ЖИВУТЬ там, де важко й погано. Вони ЖИВУТЬ там, де є необхідне середовище, джерело харчування і відсутні натовпи природних конкурентів. Зачепившись за щедру на їжу клітину епітелію, яку так і називають – «якірна», сімейна пара бактерій починає облаштовувати побут. Вони синтезують у зовнішнє середовище спеціальну речовину – полімерний матрикс, інтенсивно розмножуються (питання контрацепції для бактерій не актуальне) і вибудовують розумну систему існування.
Коли дітям надходить час залишати рідну домівку, молоді бактерії з рідної «плівки» виходять у середовище, володіючи унікальними знаннями з виживання, і вирушають на пошуки вільних «якірних» клітин.
Через 72 години, що минули з моменту того самого першого погляду очі в очі, спадкоємці тієї щасливої пари формують бактеріальне товариство, назване неромантичними вченими біоплівкою. Чим таке співтовариство відрізняється від простого хаотичного існування бактерій в окремо взятому середовищі? Рівень відмінностей можна порівняти хіба що з різницею між рівнем організації первіснообщинного ладу і структурою суспільства при бастардному феодалізмі в середньовічній Англії пізнього періоду.
Уся плівка (мал. 2.7) – це живий організм, який володіє механізмами сповіщення, впізнання ворога, чутливістю до зміни умов середовища, генетичною пам’яттю і механізмами підтримки сталості в суспільстві. А навіщо все це, запитаєте ви. А щоб потім, як і в середньовічній Англії, володіти територією (в ситуації з гінекологією – це слизова піхви). Для цього необхідно встановлювати