Відверта розмова про жіноче здоров’я. Просто про головне. Наталія Лелюх

Читать онлайн.
Название Відверта розмова про жіноче здоров’я. Просто про головне
Автор произведения Наталія Лелюх
Жанр Медицина
Серия
Издательство Медицина
Год выпуска 2018
isbn 978-617-12-5179-3, 978-617-12-4754-3, 978-617-12-5180-9



Скачать книгу

їжа, а поки в дівчинки немає власних естрогенів (тобто поки в неї не почалися менструації), з харчуванням для лактобактерій погано.

      Як тільки слизова починає насичуватися естрогенами, у клітинах епітелію з’являється глікоген – це як мережа ресторанів швидкого харчування. Вони випікають глікогенові «сендвічі», необхідні для розмноження лактопродукувальної флори. А що українцеві добре, те французові – гострий панкреатит; тому, наминаючи глікоген, потрібна флора розмножується, а та, що була раніше, йде шукати свої дієтичні продукти.

      Завдяки досягненням генетики вчені отримали можливість більш детально дослідити склад флори в екосистемі жіночого піхви. І виявилося, що палички Додерлейна, які з ентузіазмом описані цим ученим і дістали в спадок від нього прізвище, не такі вже всі однакові та не ідеально уживаються на планеті з назвою Жінка.

      Уже описано близько 20 видів самих лише лактобактерій, не рахуючи кількох різновидів біфідобактерій і пропіоновокислих бактерій. Усі вони є основними охоронцями крихкої екосистеми піхви, оскільки саме вони створюють «атмосферу». Вони їдять прямо з печі глікогенові «гамбургери», після чого виробляють (не питайте, як називаються виділення у бактерій) молочну кислоту й перекис водню. Тим самим створюється слабокисле антисептичне середовище, в якому хороші живуть, не дуже хороші – якось існують, а погані дохнуть на підступах до кордонів. Тобто лактобактерії – справжні патріоти своєї Батьківщини.

      Давайте знайомитися. Перший представник (мал. 2.2) – лактобактерія з іноземним прізвищем Кріспатус, яка виявляється у 32 % обстежених жінок, і саме її присутність свідчить про те, що в панянки все чудово і ніякі спринцювання їй не тільки не потрібні, а й категорично шкідливі. Навіщо спринцювати, якщо там і так перекис і молочна кислота?

      А ось портрет ще одного жителя, але з іншим прізвищем – Інерс (мал. 2.3). Начебто теж лактобактерія, живе там же, із задоволенням їсть глікогенові «пиріжки», але відерця з корисними у неї немає, і якщо пиріжки не спеклись або зачерствіли, то вона і «супчику» гліцеринового посьорбати може, не горда!

      У чому принципова різниця між цими бактеріями? Обидві лакто-, обидві створюють середовище, обидві корисні. Але в тій, що з прізвищем Інерс, патріотизму замало. Він є, але якийсь ненадійний і його замало.

      Справа в тому, що і Кріспатус, і Женсені, і Гассері (є ще й такі прізвища) за своєю вдачею лідери. В одній окремо взятій Батьківщині (читай – жінці) може бути тільки один лідер. Так би мовити, у вас свій король і радійте, а ми в іншій Батьківщині (читай – жінці) створимо своє королівство і свої монарші закони пропишемо, щоб не кортіло порушувати патріотизм. А ця сама Інерс – вона така тиха й невидима при іншому лідері, й уживається, і навіть надкушені глікогенові «пиріжки» за ним доїдає: мовляв, ми тут не місцеві, нам би ніч протриматися, і ми багато не просимо, ми вам навіть трошки виробимо перекису (всього 5 %, у порівнянні з 95 % у Кріспатус). І день,