Відверта розмова про жіноче здоров’я. Просто про головне. Наталія Лелюх

ки.

      Перша частина книги дуже чесна й вельми особиста – про труднощі в діалогах між лікарем і пацієнтом, про маркери й ситуації, коли «варто міняти лікаря» або щось доопрацювати «в консерваторії». Я не маю на меті ославити колег чи навчити пацієнтів бути собі лікарем, але іноді в сучасних реаліях про деякі дії лікарів і невиправдані надії пацієнтів бажано говорити голосно, щоб більше так не робили. У першій частині йтиметься про схеми лікування, про правила етикету в кабінеті гінеколога, про те, які ситуації неприйнятні в принципі, – з наочними й живими прикладами, розборами польотів, із первинними знаннями про доказову медицину.

      Друга частина книги присвячена браттям нашим мікроскопічним. Будемо говорити про правила співіснування з мікробною флорою, про перший контакт, про дисбаланси. Бо ж не секрет, що левова частка гінекологічного прийому присвячена проблемам кандидозу, бактеріального вагінозу, виділенням і повсякчасному лікуванню від усього цього (з використанням не менш ніж десятка препаратів). А через два тижні після всіх зусиль симптоми повертаються знову… Тож ми саме говоритимемо не стільки про способи лікування, скільки про те, що саме змінити в наявній системі терапії, щоб симптоми не поверталися. Так званих «інфекцій» найдужче бояться вагітні жінки (а часто їх залякують лікарі, озброєні знаннями про тератогенез). У цій частині книги йтиметься про зв’язок котиків і токсоплазмозу, про всюдисущий і невидимий цитомегаловірус та інших можливих агресорів.

      Нарешті, третя частина містить сакральні знання про гормони, менструальний цикл і менопаузу. Ростуть чи не ростуть вуса після вживання гормональних контрацептивів? Як знайти чарівну пігулку для схуднення і коли треба терміново купувати абонемент у спортзал? Будемо знайомитися з гормонами й особливостями їх обміну, на практиці вчитися дружити з власним тілом.

      Ненудного вам читання!

Ваш доктор Наташа

      Частина перша

      Правда про консультацію лікаря

      Розділ 1

      Що таке «лист призначень» і з чим його їдять

      Отже, якщо ви прийшли до лікаря і вам, не дай Боже, поставили якийсь діагноз, то лікар начебто має вас полікувати – пігулками, уколами або їх комбінацією, а може, й операцію призначити.

      Але раптом вам пощастило: оперувати не потрібно, у стаціонар на ліжко з баландою іти не обов’язково, можете вилікуватися вдома («ура!»). І при цьому навіть ходити на роботу («ура!» не для всіх).

      І ось, залежно від діагнозу, лікар виписує вам «схему лікування». Це такий документ, який може бути «надряпаний» на зворотному боці рецепта або бухгалтерського документа, на шматку паперу, на половинці аркуша А4 з непевними плямами, на аркуші з логотипом клініки, до якої ви звернулися, і так далі (мені траплялися найрізноманітніші варіанти).

      Так ось, ЦЕ не може гордо зватися «схемою лікування», це просто аркуш паперу з нерозбірливо написаним текстом, імовірно, медичного характеру.

      Дорогі мої раптово захворілі! Такий папірець може мати юридичну і ЛІКУВАЛЬНУ силу тільки за наявності на ній:

      1. Прізвища, імені та по батькові пацієнта (для некокетливих – і року народження).

      2. Діагнозу, написаного розбірливо й читабельно!

      3. Дати початку терапії.

      4. Назви препаратів (читабельно) з дозуванням, кратністю прийому й зазначенням, куди засовувати (тут у лікарів може розігратися фантазія, але це нормально).

      5. Дати наступного візиту (за необхідності).

      6. І головне – прізвища, імені та по батькові ЛІКАРЯ, його підпису й печатки.

      ТІЛЬКИ ЗА НАЯВНОСТІ всіх цих складових ви можете вважати, що отримали «схему лікування», а не фантазію на тему діагнозу. І тільки цей документ допоможе вам у спірних ситуаціях відстояти свої права.

      Нагадаю: я дипломований лікар із чинним сертифікатом і викладаю тут тільки власну думку та особисті спостереження, проте спираюся на наявні норми адміністративного права і кримінального кодексу.

      Розділ 2

      Комбінаторність

      А тепер поговоримо про кількість і комбінаторність медичних препаратів у схемі лікування (особливості її оформлення і відмінні ознаки від «не-схеми не-лікування» ми обговорили раніше).

      Отже, у вас:

      1. Є чіткий, установлений фахівцем (без знака питання), зрозумілий вам медичний діагноз.

      2. Є оформлена за обговореними раніше особливими прикметами «схема лікування».

      3. Є АМБУЛАТОРНЕ призначення, відповідно до якого вам слід приймати (колоти, капати, вставляти й запихати) медичні препарати самостійно вдома.

      Можливо, вам не передбачений лікарняний і, приймаючи всі ці препарати, ви маєте ходити на роботу, керувати автомобілем, літати літаком, брати участь у зборах (п’ятихвилинках, мозкових штурмах, виставках, презентаціях), сидіти за монітором, рахувати чотиризначні числа в умі й так далі.

      Додатково до всього деяким після роботи належить відвідати