Название | Flash Boys. Ринок цінних… секунд: революція на Уолл-стрит |
---|---|
Автор произведения | Майкл Льюїс |
Жанр | Ценные бумаги, инвестиции |
Серия | |
Издательство | Ценные бумаги, инвестиции |
Год выпуска | 2014 |
isbn | 978-617-12-4265-4,978-617-12-4266-1 |
Потім, у 2006-му, Ронану зателефонували з BT Radianz. Radianz утворилися в результаті 11 вересня, після атак на Всесвітній торговий центр, які вивели з ладу великий шматок комунікаційної системи Уолл-стрит. Компанія пообіцяла великим банкам Уолл-стрит побудувати систему, яка буде менш уразливою до зовнішніх атак, ніж теперішня. Завдання Ронана полягало в тому, щоб продати фінансовому світу ідею про доручення фірмі Radianz будівництва нової інформаційної мережі. Зокрема, він мав умовити банки на «колокацію» – переміщення їхніх комп’ютерів до центру даних Radianz у Натлі, Нью-Джерсі. Але невдовзі після початку роботи в Radianz Ронан отримав іншу пропозицію – від хедж-фонду в Канзас-Сіті. Співрозмовник повідомив, що працює у трейдерській фірмі під назвою Bountiful Trust, і він чув, що Ронан був експертом із передачі фінансових даних з одного місця в інше. У Bountiful Trust виникла проблема: під час операцій між Канзас-Сіті та Нью-Йорком вони надто довго не могли вирахувати, що відбувається з їхніми наказами – тобто акціями, які вони продавали й купували. Також вони дедалі частіше помічали, що коли відправляють накази, то ринок просто зникає (як це відбувалося з Бредом Кацуямою). «Він каже: “У мене час очікування становить 43 мілісекунди”, – згадує Ронан. – А я його питаю: “Що таке, в біса, мілісекунда?”»
Період очікування – це просто відрізок часу між відправленням сигналу і його отриманням. Існувало кілька чинників, що визначали час очікування в торговій системі фондового ринку: «залізо», логіка та лінії. «Залізо» – це обладнання, крізь яке проходили сигнали з точки А в точку Б, – комп’ютерні сервери, підсилювачі сигналу й перемикачі. Логіка залежала від програмного забезпечення, кодованих інструкцій, які керували «залізом». Ронан не дуже розумівся на програмному забезпеченні, хоча дедалі частіше помічав, що його пишуть росіяни, які практично не говорять англійською. Лінії – це опто-скловолоконні кабелі, які передавали інформацію від «заліза» до «заліза». Єдиним вирішальним показником швидкості була довжина кабелю або відстань, яку сигнал мусив подолати на шляху з точки А до точки Б. Ронан не знав, що таке мілісекунда, але розумів проблему хедж-фонду з Канзас-Сіті – то було саме місто Канзас-Сіті. У вакуумі світло подорожує зі швидкістю 186 тисяч миль за секунду або, іншими словами, 186 миль за мілісекунду. У волокні світло відбивалося від стінок, тому рухалося зі швидкістю, що становила лише дві третини від теоретично можливої. Проте все одно швидко. Найбільшим ворогом