Flash Boys. Ринок цінних… секунд: революція на Уолл-стрит. Майкл Льюїс

у якомусь далекому центрі даних, аби бути хоч трохи ближче до фондових бірж, то вони заплатять мільйони за те, аби опинитися в самих біржах. Ронан уловив хід їхніх думок, тож у нього виникла ідея про новий вид послуг: продавати близькість до Уолл-стрит. Він назвав це «послуги наближення». «Ми хотіли зареєструвати “наближення” як торгову марку, але не змогли, бо це надто поширене слово», – каже він. Те, що він назвав «наближенням», незабаром стало відомо як «колокація», а Ронан перетворився на світового експерта в цій галузі. Коли їм забракло способів зменшувати довжину кабелів, вони зосередилися на приладах на іншому кінці лінії. Наприклад, на комутаторах даних. Різниця між швидкими й повільними комутаторами вимірювалася в мікросекундах (мільйонних секунди), але ті мікросекунди тепер стали вирішальним чинником. «Як сказав мені один чоловік: “Не має значення, запізнююсь я на одну секунду чи на одну мікросекунду – все одно я приходжу другим”». Час комутації зменшився від 150 мікросекунд до 1,2 мікросекунди на операцію. «А тоді, – каже Ронан, – мене почали питати, який різновид скловолокна ми використовуємо». Різні типи оптоволокна мають різні властивості, деякі проводять світлові сигнали ефективніше за інші. Тоді Ронану спало на думку, що люди ще ніколи не докладали стільки зусиль і не витрачали стільки грошей, аби отримати таку незначну перевагу у швидкості. «Люди вимірювали довжину своїх кабелів на біржах до останнього фута. Вони купували сервери, а за півроку викидали їх. Через мікросекунди».

      Він не знав, скільки заробляють високочастотні трейдери, але міг здогадуватися – хоча б із того, скільки вони витрачали. З кінця 2005-го до кінця 2008-го тільки фірма Radianz виставила своїм клієнтам рахунки на суму $ 80 млн – просто за те, щоб розташувати їхні комп’ютери якомога ближче до механізмів зіставлення на фондових біржах. І такі рахунки трейдерам виставляли не лише в Radianz. Розуміючи, що маршрути кабелів між біржами Нью-Джерсі часто бувають далекими від ідеалу, Ронан заохотив компанію Hudson Fiber шукати пряміших шляхів. Hudson Fiber тепер виконували функцію земельного комітету, прориваючи траншеї в таких місцях, що навіть у Тоні Сопрано[7] перехопило б подих. А ще Ронан міг здогадатися про розміри зарплат високочастотних трейдерів із зусиль, яких вони докладали, аби приховати способи свого заробітку. Одна ВЧТ-фірма, яку він влаштував усередині однієї фондової біржі, наполягала, щоб її новенький комп’ютерний сервер обгорнули дрібною дротяною сіткою – аби ніхто не побачив миготіння вогників на їхньому вдосконаленому «залізі». Інша ВЧТ-фірма застовпила для свого комп’ютера клітку, що була найближча до механізму зіставлення біржі – до комп’ютерного коду, який, власне, і був тепер фондовим ринком. Та клітка раніше належала Toys “R” Us (а комп’ютери, певно, забезпечували діяльність онлайн-магазину іграшок), тож була поцяткована логотипами фірми. А ВЧТ-фірма наполягала на тому, щоб залишити всі логотипи Toys “R” Us, аби ніхто не дізнався, що вони на кілька футів покращили свою позицію відносно

7

Тоні Сопрано (Tony Soprano) – психопатичний протагоніст у серіалі «Клан Сопрано», один із босів мафії Нью-Джерсі. Можливо, автор має на увазі здатність цього мафіозі вибити чи купити дозвіл на будь-які незаконні дії. (Прим. ред.)