Мисливець. Змінити долю. Сергій Короп

Проведи збори і розпочинай виконання місії мисливця Справедливої Міри. І – не впусти в свою душу гнів, так само як і жалість!

* * *

      Сашко відкрив очі і побачив лікарняну палату. Поруч з його ліжком, сиділи на стільцях Вовка Джерело і молоденька медсестра. Він щось тихо говорив їй на вухо, від чого дівчина ніяковіла і прикривала долонею рота, щоб не сміятися занадто голосно. Вона лише тихо повискувала. При цьому, її худенькі плечі смішно здригалися. Пробудження Сашка першим побачив Володька:

      – З поверненням, старий! – весело крикнув він і підійшов до лікарняного ліжка. – Ну ти даєш, сенсей! Герой-підводник!

      – Де діти? – запитав Сашко.

      – Не хвилюйся. Всі цілі та неушкоджені. Чекають твого пробудження, щоб вирушати на збори до Воловця, – заторохтів Джерело. – Поки ти дві доби відсипався, я пригнав Коляна, таксиста «газельки», щоб продовжити путь. Старший групи додзвонився мені на мобілу.

      – Як ви себе почуваєте? – запитала співчутливо медсестра. – Лікар казав, що у вас нічого не пошкоджено, і коли прокинетесь, зможете подорожувати далі.

      – Це – медсестра Леся, – Вовка підморгнув і показав великий палець. – Піклувальниця!

      З розмови з’ясувалося, що з протилежного берега, жителі місцевого села помітили потопаючий автобус і пересуваючих по льоду діточок. Всім була надана необхідна допомога. Останнім з води виринув Сашко в непритомному стані. У невеликій місцевій лікарні його оглянув терапевт і, переконавшись, що з хлопцем все добре, приставив медсестру, щоб вона спостерігала за ним, поки той прийде до тями.

      – Ну, слава Богу, все обійшлося, – Сашко зітхнув з полегшенням і встав з ліжка. – Мені тут таке наснилося, ніби я побував на тому світі. – Він підійшов до умивальника і почав вмиватися. – Зараз приведу себе в порядок і їдемо! – Вмиваючи лице, голосно крикнув. – Прикинь, Вовчику, я реально подумав, що потрапив у загробний світ! Треба ж, навіть знак отримав, – Світогоров зняв футболку, маючи намір обполоснути тіло холодною водою, і… застиг на місці.

      Оторопіло вирячився в дзеркало.

      На лівому плечі відсвічувала яскрава картинка у вигляді двох схрещених мечів, між якими знаходився круглий диск Сонця чи Місяця.

      «Не впусти в свою душу гнів, так само як і жалість, мисливцю», – почув він прощальні слова Велеса, що звучали в усьому єстві воїна Справедливості.

      Глава 1. Розділяй і володарюй

      20… рік. Сьогодення.

      У відомого політика, депутата Верховної Думи – Ігоря Петровича Яцмана, в його заміському будинку, який раніше належав графу Потоцькому, зібралися гості: солідний бізнесмен Олег Хрущовський і головний церковний владика – отець Гундій. Всі вони були давні друзі і напарники.

      Починаючи з лихих 90-х, кмітливий Яцман, на прізвисько «Гнус», організував зі спортсменів і кримінальників злочинне угруповання, які промишляли рекетом і розбоєм. Найближчими помічниками у нього були – Хрущовський «Хрущ» і «Гуня». Другий, прийнявши сан священика, в миру Максим Гундій, перетворився