Гормони. Як тестостерон, ендорфіни і Ко впливають на наше життя. Франка Парьянен

Читать онлайн.
Название Гормони. Як тестостерон, ендорфіни і Ко впливають на наше життя
Автор произведения Франка Парьянен
Жанр Медицина
Серия
Издательство Медицина
Год выпуска 2020
isbn 978-617-12-8489-0



Скачать книгу

овуляцію у мишачої самиці. Феромони, які викликають фізіологічну реакцію в інших, називаються первинними. Якщо такі є в людей, то знайте: ми їх поки не виявили (хоча пізніше ще повернемося до цієї теми).

      Більшість феромонів – це сигнальні феромони. Вони інформують наше оточення про наш вік, здоров’я, стать та можливе зацікавлення у спаровуванні. Вам це може видатися неефективним («Хм, мені досить важко визначати вік… а тим паче – зацікавлення у спаровуванні»), але ваш пес, який принюхується до стовпа ліхтаря, вважає таку систему доволі інформативною. Саме тому собак цікавлять у людях насамперед ті частини тіла, які виділяють такі медіатори. І ось ми опиняємося в ситуації, коли одною рукою намагаємося відтягти лабрадора від своєї білизни H&M, а іншою стараємося натягнути поверх цієї ж білизни спідницю. Якщо ви стали свідком такої незручної ситуації і вам раптом спало на думку зробити цю ситуацію ще незручнішою, то спробуйте просто зацитувати дослідження, згідно з якими собаки виробляють таке особливо часто тоді, коли в їхньої обраниці якраз «ці дні», або вона годує немовля, або ж недавно мала секс. Нехай щастить!

      Наші хатні улюбленці отримують більше інформації з феромонової пошти з тієї простої причини, що в них для цього є окремий орган. Вомероназальний орган розташований на щелепі під носом і заявляє про себе специфічним рухом флемен (flehmen response), тобто відкочуванням верхньої губи. У людей він або слабо виражений або взагалі відсутній.

      Менше з тим, феромони важливі й для нашого виживання. Немовлята, наприклад, саме завдяки їм розуміють, де треба смоктати. Якщо ж погладити немовля під носом, воно почне ссати повітря. Сперматозоїди завдяки феромонам дізнаються шлях назовні до яйцеклітини (теж своєрідна форма «сексуальної хімії»).16 Досі достеменно не відомо навіщо, але велика частина нюхових клітин розташована в яєчках. Коли ці клітини «чують запах» сандалового дерева, то запускають процеси зцілення.17 Відкриття, які фармацевтичні концерни тільки вчаться перетворювати на гроші. Чи існує щось подібне в жінок, на жаль, досі нез’ясовано, але все ж схожі рецептори є в плаценти і, увага, в шлунково-кишковому тракті.18 Натомість і в чоловічих, і в жіночих статевих органах є смакові рецептори, до того ж гіркі. Зараз науковці намагаються використати ці знання, щоб побороти рак та передчасні пологи.19,20

      Феромони не мають запаху. Те, що ми відчуваємо нюхом (андрогени, наприклад, пахнуть наполовину сандаловим деревом і мускусом, наполовину сечею, подеколи – медом), по-перше, виникає внаслідок окиснення у повітрі, а по-друге – це те, що виробляють з феромонами мільйони бактерій на нашій шкірі. (У когось є щось від бренду Sagrotan? Може, азбест?)

      Те, що ми реагуємо на феромони і без додаткового запаху від їхньої переробки бактеріями, означає, що феромони приваблюють інакше, ніж, скажімо, ароматні рулетики з корицею. Порівняно зі шведськими булочками феромони збуджують насамперед